К-20174/07 Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення в частині визначення суми завищення бюджетного відшкодування - 27.04.2010 Прийняття

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі на постанову господарського суду Черкаської області від 09.10.2006 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2007

у справі № 07/3874а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум-Пак-Україна"

до Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум-Пак-Україна" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі Черкаської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001152301/3 від 19.06.2006.

Постановою господарського суду Черкаської області від 09.10.2006 у справі №07/3874а позов задоволено частково: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0001152301/3 від 19.06.2006 в частині визначення позивачу суми завищення бюджетного відшкодування у розмірі 423718,00 грн., у тому числі: 45705,00 грн. за січень 2004 року; 51522,00 грн. за лютий 2004 року; 106621,00 грн. за квітень 2004 року; 12104,00 грн. за червень 2004 року; 8929,00 грн. за липень 2004 року; 34111,00 грн. за жовтень 2004 року; 15062,00 грн. за грудень 2004 року; 4118,00 грн. за лютий 2005 року; 10084,00 грн. за квітень 2005 року; 42364,00 грн. за травень 2005 року і 93098,00 грн. за червень 2005 року (а.с.158-165).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2007 постанову господарського суду першої інстанції змінено: в абзаці 2 резолютивної частини постанови господарського суду Черкаської області від 09.10.2006 словосполучення: "і 93098,00 грн. за червень 2005р." замінено словосполученням "і 93098,00 грн. за липень 2005р."; в іншій частині постанову господарського суду Черкаської області від 09.10.2006 у справі №07/3874а залишено без змін (а.с.161-168).

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій податкова інспекція звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що в жовтні, листопаді 2005 року відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питання дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 01.07.2005 за результатами якої складений акт №195/23-009/31324320 від 22.11.2005 (т.1 а.с.11-28).

В акті перевірки, окрім іншого, констатовано, що протягом 2004 року першого півріччя 2005 року ТОВ "Преміум-Пак-України" було придбано у ТОВ "Гейдельберг друкарські машини України" товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 4169460,00 грн. Зокрема, згідно договорів №01М/2 від 01.07.2002 та №02М/3 від 01.10.2003, укладених між позивачем (покупцем) та ТОВ "Гейдельберг друкарські машини України"(продавцем), покупець придбав витратні матеріали, запасні частини та інші засоби для поліграфії. Договором №01М/2 від 01.07.2002 передбачено відстрочення платежу до 24 місяців, договором №02М/3 від 01.10.2003 - до 18 місяців (т.2, а.с.55-60).

Оскільки ТОВ "Преміум-Пак-України" за одержаний товар повністю не розрахувалась, кредиторська заборгованість позивача станом на 01.07.2005 складала 8222293,00 грн. Станом на 01.01.2004 за даними бухгалтерського обліку вона становила 5854576,00 грн. (т.1, а.с.23).

На підставі податкових накладних позивачем включено до складу податкового кредиту в деклараціях за відповідний звітний період 694910,00грн. податку на додану вартість.

На думку відповідача допущене позивачем порушення полягає в тому, що віднесення ним до складу податкового кредиту сум зазначених в податкових накладних, виданих ТОВ "Гейдельберг друкарські машини України", відбулося до повного розрахунку із вказаним підприємством за отриманні товарно-матеріальні цінності.

В акті перевірки зазначено що такими діями позивач порушив п.1.8 ст.1 та п.7.4.1 п.п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997, тобто включив до податкового кредиту 694910 грн. податку на додану вартість, нарахованого, але фактично не сплаченого продавцю товарів (робіт. послуг), на підставі виданих останнім податкових накладних, у тому числі: 85419грн. за січень 2004 року 100795грн. за лютий 2004 року, 31261грн. за березень 2004 року 106621грн. за квітень. 2004 року 32124 за травень 2004 року, 30002грн. за червень 2004 року, 8929грн. за липень 2004 року 42235грн. за серпень 2004 року 3678грн. за вересень 2004 року 34111грн. за жовтень 2004 року 20168грн. і за грудень 2004 року 10084грн. за січень 2005 року 20168грн. за березень 2005 року, 10084грн. за квітень 2005 року 76502грн. за травень 2005 року і 82729грн. за червень 2005 року.

На підставі акту перевірки №195/23-009/31324320 від 22.11.2005 Христинівською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001152301/0/143 від 30.11.2005, яким позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 448119,00 грн. в тому числі 45724,00 грн. за січень 2004 року 51522,00грн. за лютий 2004 року, 109051,00грн. за квітень 2004 року, 15439,00грн. за червень 2004 року 15396,00грн. за липень 2004 року 2466,00грн. за вересень 2004 року, 36461,00грн за жовтень 2004 року, 17702,00грн. за грудень 2004 року, 4447,00грн. за лютий 2005 року, 11041,00 грн. за квітень 2005 року, 45772,00 грн. за травень 2005 року, 93098,00грн. за липень 2005 року.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Кристинівської МДПІ, ДПА в Черкаській області та ДПА України.

Рішенням Христинівської міжрайонної державної податкової інспекції від 06.02.2006 за №565/23-007 скарга позивача на податкове повідомлення-рішення №0001152301/0/143 від 30.11.2005 залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін.

Рішенням державної податкової адміністрації в Черкаській області від 05.04.2006 за №4830/25-010 скарга позивача була задоволена частково: податкове повідомлення-рішення Кристинівської МДПІ №0001152301/0/143 від 30.11.2005 скасовано в частині зменшення суми бюджетного відшкодування за лютий 2005 року на суму 4118,00грн. (т.1, а.с.42-48).

Рішенням Державної податкової адміністрації України №11151/7/25-1115 від 14.06.2006 податкове повідомлення-рішення Христинівської МДПІ від 30.11.2005 №0001152301/0/143, з урахуванням рішення державної податкової адміністрації в Черкаській області №4830/25-010 від 05.04.2006, залишено без змін, а скарга позивача без задоволення (т.1, а.с.98-100).

За результатами перевірки Христинівською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0001152301/3 від 19.06.2006, яким з посиланням на п.п. "б" п.п.4.2.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ (далі Закон №2181-ІІІ (2181-14) ), п.п.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.1997, позивачу визначено суму завищення бюджетного відшкодування у розмірі 448119,00 грн., в тому числі 45724,00 грн. за січень 2004 року, 51522,00 грн. за лютий 2004 року, 109051,00 грн. за квітень 2004 року, 15439,00 грн. за червень 2004 року 15396,00 грн. за липень 2004 року, 2466,00грн. за вересень 2004 року, 36461,00грн за жовтень 2004 року, 17702,00 грн. за грудень 2004 року 4447,00 грн. за лютий 2005 року, 11041,00 грн. за квітень 2005 року, 45772.00 грн. за травень 2005 року, 93098.00грн. за липень 2005 року. (т.1 а.с.10).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Згідно п. 1.6. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит у відповідності до п.1.7 ст.1 названого Закону визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (пп.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Виходячи зі змісту пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій та проведення перевірки), названим Законом (168/97-ВР) передбачений лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачає.

Матеріалами справи підтверджується факт продажу ТОВ "Гейдельберг Друкарські Машини України" позивачу витратних матеріалів. запасних частин та інших засобів для поліграфії" за 4169460,00 грн., в т.ч. ПДВ –694910,00 грн., на підставі договорів №01М/2 від 01.07.2002 та №02М/3 від 01.10.2003 та факт передачі ТОВ "Гейдельберг Друкарські Машини України"позивачу податкових накладних.

Розрахунки за придбані товари позивач здійснював поетапно, що не суперечить чинному законодавству та відповідає взятим ним зобов'язанням, зокрема - умові про розстрочку платежу.

Згідно п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період. протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт. послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-В РОКУ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг). дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт. послуг).

Позивач, на підставі положень Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР (168/97-ВР) в редакції чинній до внесення змін і доповнень, передбачених Законом України №2505-1У від 25.03.2005, обрахував суму податкового кредиту за січень - грудень 2004 року та за січень, березень, квітень, травень, червень 2005 року виходячи із правила першої події, якою відповідно слід вважати отримання від ТОВ ..Гейдельберг друкарські машини України"" товарів (робіт, послуг) та податкових накладних за цими операціями з зазначенням суми ПДВ в складі ціпи товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем додатково надані копії відповідних податкових накладних, що засвідчують факт придбання ним товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Гейдельберг Друкарські Машини України".

Враховуюче зазначене, судова колегія поділяє думку судів, що Закон №168/97-ВР (168/97-ВР) у редакції чинній у перевіряємий період, передбачав право платника податків на включення до податкового кредиту нарахованих, але не сплачених ним сум витрат з податку у на додану вартість якщо такий платник податків отримав податкові накладні, що засвідчують факт придбання ним товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України підлягає сума, яка при її визначенні згідно з підпунктом 7.7.1 має від'ємне значення.

Як вірно зазначено судами, предметом дослідження по даній справі є формування податкового кредиту позивачем, а не визначення суми яка фактично підлягає бюджетному відшкодуванню за певний період. В разі виникнення в майбутньому спору з зазначеного питання він має вирішуватися в окремому провадженні.

Судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виключення Христинівською МДПІ із податкового кредиту позивача сум податку на додану вартість, нарахованих по операціям, здійснених позивачем з ТОВ "Гейдельберг Друкарські машини Україна" в сумі 4118,00 грн. за лютий 2005 року і 93098.00 грн. за липень 2005 року є незаконним.

Також колегія судів Вищого адміністративного суду України, погоджується з висновками судів, що зменшення позивачу Христинівською МДПІ за спірним податковим повідомленням-рішенням бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2005 року на суму 93098,00грн. є протиправним, оскільки, як вірно встановлено судами, перевірка позивача проводилася за період його діяльності з 01.01.2004 по 01.07.2005, а в акті перевірки №195/23-009/31324320 від 22.11.2005, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, не зазначені жодні відомості господарської діяльності позивача за липень 2005 року, що б могло свідчити про те, що вони перевірялися у ході цієї перевірки.

Відтак, спірне податкове повідомлення-рішення в частині зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2005 року у сумі 93098,00грн. прийняте без проведення перевірки за вказаний період, що суперечить вимогам п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 за №2181-ІІІ.

Також є безпідставним зменшення позивачу податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2005 року в розмірі 93098,00грн., оскільки податковим повідомленням-рішенням №0001152301/3 від 19.06.2006 завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2005 року в розмірі 93098,00грн. позивачу не визначено.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі на постанову господарського суду Черкаської області від 09.10.2006 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2007 у справі № 07/3874а слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Монастирищенському районі залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.09.2007 у справі № 07/3874а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.