ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
( Скасовано на підставі Постанови Верховного Суду України (rs15089870) )
"13" жовтня 2010 р. м. Київ К-17565/07
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Білуги С.В., Гаманка О.І., Заїки М.М., Співака В.І.,
секретар судового засідання Сіпаренко С.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Лифаря Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, треті особи –Державна податкова адміністрація України, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу в м. Кривому Розі, Пенсійний фонд України, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровській області про визнання нечинним наказу від 8 серпня 2005 року № 585-о та внесення змін до наказу від 29 квітня 2005 року № 312-о в частині виплати грошової допомоги при звільненні за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
В листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував наступним. Наказом ДПА у Дніпропетровській області "Про звільнення працівників міліції"від 29 квітня 2005 року № 312-о майора податкової міліції ОСОБА_1 було звільнено у відставку на підставі пункту 65 "а"(за віком) Положення про проходження служ6и рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з виплатою йому грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 років служби в органах податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області згідно пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) . На день звільнення позивач мав вислугу строку служби в календарному обчисленні 23 роки 10 днів. Наказом ДПА у Дніпропетровській області від 8 серпня 2005 року № 586-о внесено зміни до наказу від 29 квітня 2005 року № 312-о в частині підстави звільнення ОСОБА_1 та розміру виплати йому грошової допомоги, а саме: позивача звільнено з 29 квітня 2005 року в запас Збройних Сил на підставі пункту 64 "ж"(за власним бажанням) Положення про проходження служ6и рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (114-91-п) з виплатою грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 років служби в органах податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області. Просив визнати нечинним наказ ДПА у Дніпропетровській області від 8 серпня 2005 року № 586-о та зобов’язати голову ДПА у Дніпропетровській області внести зміни до наказу ДПА у Дніпропетровській області від 29 квітня 2005 року № 312-о в частині виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення не за 5 років служби в органах ДПА у Дніпропетровській області, а за 23 роки календарної служби.
Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2007 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково. Зобов’язано голову ДПА у Дніпропетровській області внести в наказ ДПА у Дніпропетровській області від 8 серпня 2005 року № 586-о зміни в частині виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у зазначеному наказі розмірі не за 5 років служби в органах ДПА у Дніпропетровській області, а за 23 роки календарної служби. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2007 року апеляційну скаргу ДПА у Дніпропетровській області задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2007 року в частині зобов’язання голови ДПА у Дніпропетровській області внести в наказ ДПА у Дніпропетровській області від 8 серпня 2005 року № 586-0 зміни в частині виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у зазначеному наказі розмірі не за 5 років служби в органах ДПА у Дніпропетровській області, а за 23 роки календарної служби, скасовано. У цій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В решті постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2007 року залишено без змін.
Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1, судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильних судових рішень, позивач просить скасувати постановлені судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Наказом ДПА у Дніпропетровській області "Про звільнення працівників міліції"від 29 квітня 2005 року № 312-о майора податкової міліції ОСОБА_1 було звільнено у відставку на підставі пункту 65 "а"(за віком) Положення про проходження служ6и рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (114-91-п) з виплатою йому грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 років служби в органах податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області згідно пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (393-92-п) . На день звільнення позивач мав вислугу строку служби в календарному обчисленні 23 роки 10 днів. Наказом ДПА у Дніпропетровській області від 8 серпня 2005 року № 586-о внесено зміни до наказу від 29 квітня 2005 року № 312-о в частині підстави звільнення ОСОБА_1 та розміру виплати йому грошової допомоги, а саме: позивача звільнено з 29 квітня 2005 року в запас Збройних Сил на підставі пункту 64 "ж"(за власним бажанням) Положення про проходження служ6и рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (114-91-п) з виплатою грошової допомоги у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 5 років служби в органах податкової міліції ДПА у Дніпропетровській області. Позивач двічі, 5 квітня 2005 року та 21 квітня 2005 року, звертався до відповідача з рапортом про звільнення у зв’язку з виходом на пенсію за вислугою років.
Відповідно до положень пункту 62 Положення про проходження служ6и рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) (далі –Положення), звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:
а) у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність"для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність"для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
За правилами пункту 64 Положення (114-91-п) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби виключно в запас (з постановкою на військовий облік), тобто можливості звільнення з підстав, передбачених зазначеним пунктом, у тому числі і за власним бажанням, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ і податкової міліції, які мають відповідні військові звання і які досягли граничного віку для перебування в запасі, не передбачено.
Відповідно до положень частини 2 статті 28 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:
1) перший розряд - до 35 років;
2) другий розряд:
рядовий склад - до 40 років;
Оскільки позивач, як встановлено судами, мав на день звільнення зі служби вік 42 роки та перебував на військовому обліку за категорією "солдати", то він не міг бути звільнений з підстав, встановлених пунктом 64 Положення (114-91-п) , в запас (з постановкою на військовий облік), а лише –у відставку (із зняттям з військового обліку).
Підстави звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) визначені пунктом 65 Положення (114-91-п) , відповідно до якого особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку):
а) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність"для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання;
б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії.
Враховуючи викладене, позивач підлягав звільненню зі служби в органах внутрішніх справ на підставі пункту 65 Положення (114-91-п) у відставку за віком.
Статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, було встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні із служби за вислугою строку служби, віком, станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з організаційними заходами в разі неможливості використання на службі виплачується грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , при звільненні із служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
При цьому військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , у разі повторного їх звільнення із служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на її отримання.
Зазначена одноразова грошова допомога була встановлена статтею 9 цього Закону в редакції від 25 березня 2005 року.
Судами встановлено, що позивач перший раз був звільнений з органів внутрішніх справ у грудні 1999 року, тому права при першому звільненні на зазначену допомогу не набув, оскільки така допомога статтею 9 цього Закону на час першого звільнення позивача встановлена не була.
Положення статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, щодо підстав звільнення зі служби обумовлені положеннями Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) .
Відповідно до вимог пункту "б"частини 6 цього Закону контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
За правилами пункту "а"частини 7 цього Закону офіцери, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Тобто виплата грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби при звільненні із служби за віком передбачена лише тим військовослужбовцям та іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , які звільняються зі служби у разі досягнення граничного віку перебування на військовій чи іншій, прирівняній до неї, службі.
Позивач звільнений зі служби у зв’язку з досягненням граничного віку, встановленого для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання, а не у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на службі, у тому числі органів внутрішніх справ та податкової міліції, а тому права на виплату грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення, передбаченого частиною 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"не має.
Оскільки, як встановлено судами, позивача фактично було звільнено зі служби за власним бажанням на підставі поданого ним відповідного рапорту, то позивач має право на виплату йому грошової допомоги, передбаченої частиною 2 статті 9 цього Закону у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до положень статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167 ч.2, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 лютого 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2007 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати нечинним наказ Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 8 серпня 2005 року № 586-о в частині внесення змін до наказу ДПА у Дніпропетровській області від 29 квітня 2005 року № 312-о щодо підстави звільнення ОСОБА_1 за пунктом 64 "ж"(за власним бажанням) Положення про проходження служ6и рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Зобов’язати Державну податкову адміністрацію у Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за 23 календарні роки служби з урахуванням фактично виплачених сум цієї допомоги на підставі наказу ДПА у Дніпропетровській області від 29 квітня 2005 року № 312-о.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
Юрченко В.В.
Білуга С.В.
Гаманко О.І.
Заїка М.М.
Співак В.І.