К-50394/09-С Про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої суми допомоги - 13.10.2010 Прийняття

за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 червня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року,

У грудні 2007 року ОСОБА_6 пред’явив у суді позов до Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області (далі –УПСЗН) про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня та щорічної допомоги на оздоровлення, мотивуючи його тим, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом війни ІІ групи і, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Зазначав, що відповідач ухиляється від виплати йому цих коштів у повному обсязі.

Просив суд визнати протиправними дії УПСЗН щодо виплати разової грошової допомоги у розмірі, меншому ніж визначено частиною п’ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, меншому ніж визначено статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та стягнути з відповідача заборгованість по разовій грошовій допомозі за 2007 рік у сумі 2920 гривень 48 копійок та по щорічній допомозі на оздоровлення –2180 гривень.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 9 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними дії УПСЗН по виплаті позивачу грошової допомоги до 5 травня у 2007 році не в повному обсязі та стягнуто 2920 гривень 48 копійок. Визнано протиправною відмову УПСЗН у виплаті недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік та стягнуто 2180 гривень.

В обґрунтування касаційної скарги УПСЗН посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

За перевіркою матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії та інвалідом війни ІІ групи і, відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на щорічну одноразову допомогу до 5-го травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком і відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій в частині неправомірності дій УПСЗН по виплаті позивачу не в повному обсязі щорічної допомоги на оздоровлення та задоволення його позовних вимог в цій частині.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам ІІ групи, виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати, відповідно до частини 7 цієї статті, визначається на момент її виплати.

Відповідно до Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) дію абзацу сьомого частини четвертої статті 48 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) зупинення дії абзацу сьомого частини четвертої статті 48, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" указані правові норми втратили чинність і застосуванню не підлягали та, виходячи з загального пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, УПСЗН з 9 липня 2007 року повинно було перерахувати та доплатити позивачу недоотриману різницю щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру восьми мінімальних заробітних плат.

Втім, незважаючи на викладені обставини, у 2007 році УПСЗН виплачувало щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (562-2005-п) .

Відтак, задовольняючи позовні вимоги про стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що розмір виплаченої позивачу грошової допомоги не відповідає розміру, встановленому статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому невиплачена йому в цей період сума допомоги підлягає стягненню у судовому порядку.

Що стосується недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік, то суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив позовні вимоги в цій частині.

При цьому, вони виходили з того, що зменшення розміру щорічної допомоги суперечить вимогам Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , крім того, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) визнано неконституційними норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Проте, з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись неможна, виходячи з такого.

Частиною 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни ІІ групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Втім, звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Посилання судів на рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) , яким визнані неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України 2007 рік" (489-16) , не приймаються судом касаційної інстанції.

Проте, як видно з матеріалів справи, відповідачем здійснено виплату щорічної разової допомоги ОСОБА_6 у квітні 2007 року, тобто до визнання неконституційними норм Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) в частині визначення суми виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Оскільки, на час виникнення спірних відносин, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) були чинними, то відповідач діяв у спосіб та в межах своїх повноважень. Отже, у судів попередніх інстанцій не було підстав для визнання неправомірними дій відповідача в цій частині позовних вимог та зобов’язання його провести відповідні виплати.

Керуючись статтями 223, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 9 червня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2008 року скасувати в частині визнання протиправними дій та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області недоотриманої суми щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у розмірі 2920 гривень 48 копійок.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої щорічної допомоги до 5 травня –відмовити.