Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С. В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі Маркосян А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 04 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 18 жовтня 2006 року у справі за його позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання неправомірними дій, -

У лютому 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання неправомірними дій. У позові просив зобов’язати пенсійний відділ відділу фінансів, ресурсів та економіки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим здійснити перерахунок його пенсії з 01 січня 2005 року з врахуванням доплати в розмірі 50% від суми пенсії, передбаченої Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 (926/96) та надбавки за роботу в спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю в розмірі 50% посадового окладу, зобов’язати відповідача забезпечити виплату різниці суми перерахованої пенсії через відповідне відділення банку.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 04 квітня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду АР Крим від 18 жовтня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши судові рішення у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 10 січня 1972 року ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ. З 12 квітня 1993 року по 01 вересня 1995 року він займав посаду заступника начальника –начальника відділення управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим. Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим від 18 серпня 1995 року №209 позивача звільнено з органів внутрішніх справ за статтею 64 "а""Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ"за віком. У 1995 році позивачу призначено пенсію за вислугою років, яка відраховувалась з грошового утримання, зазначеного в грошовому атестаті, а саме: посадового окладу, окладу за спеціальне звання, відсоткової надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливі умови служби у розмірі 20%, надбавки за секретність в розмірі 10%. У зв’язку з внесенням змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"з 01 січня 2005 року йому здійснено перерахунок пенсії та до грошового утримання, з якого нараховується пенсія, включено усі додаткові види грошового забезпечення за максимальними ставками, окрім пенсійної доплати та надбавки за роботу в спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно зазначили, що відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, проценту надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

Судами було встановлено, що грошове забезпечення ОСОБА_4 складалось із: посадового окладу, надбавки за секретність, надбавки за особливі умови служби, премії, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років.

Судами вірно зазначено, що пенсійна доплата не носила постійний характер, не сплачувалась позивачу на момент виходу на пенсію та не була внесена до грошового атестату, надбавка за службу в підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю враховується при перерахунку пенсії в фактично встановлених розмірах і така надбавка позивачу в період проходження служби не встановлювалась і не сплачувалась, а тому не могла бути включена до грошового забезпечення під час перерахунку пенсії ОСОБА_4

За таких обставин оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 04 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду АР Крим від 18 жовтня 2006 року у справі за його позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання неправомірними дій –без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.