К-34672/09-С Про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання перерахувати раніше призначену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 13.10.2010 Прийняття

за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання перерахувати раніше призначену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення недоотриманої допомоги,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 6 лютого 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2009 року

У грудні 2008 року ОСОБА_6 пред’явила в суді позов до Управління праці та соціального захисту населення Охтирської міської ради (далі - УПСЗН) про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання перерахувати раніше призначену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення недоотриманої допомоги.

Зазначала, що після народження дитини –сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснює догляд за ним, у зв’язку з чим отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" така допомога повинна виплачуватися їй у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Втім, відповідач виплачує її в меншому розмірі та відмовляється привести його у відповідність до вимог Закону (2811-12) .

Посилаючись на наведені обставини, просила суд (з врахуванням уточнених позовних вимог) визнати бездіяльність протиправною, зобов’язати УПСЗН перерахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11 червня по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік.

Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 6 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність УПСЗН в частині перерахунку на користь позивача допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов’язано перерахувати та виплатити дану допомогу за період з 13 вересня по 31 грудня 2007 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволених позовних вимог, в цій частині відмовлено в задоволенні позову. Врешті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_6 посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_6, у зв’язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_1 сина ОСОБА_7 перебуває на обліку в УПСЗН, як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми", яка визначає розмір допомоги, передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (2811-12) , дію частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік було зупинено на підставі пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Статтею ж 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) було визначено, що у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнані неконституційними.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з ухваленням Конституційним Судом України 9 липня 2007 року рішення № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) , яким визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) ці правові норми втрачають чинність і не підлягають застосуванню. А тому, з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України і до 31 грудня 2007 року, оскільки Закон України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) діяв до указаної дати, відповідач повинен був нараховувати та виплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, передбаченому частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" –у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, суди вірно зазначили, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину першу статті 15 та пункт 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) викладено в новій редакції, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Оскільки ж положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) щодо внесення змін до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) неконституційними не визнані та діяли протягом 2008 року, відповідач, не нараховуючи та не виплачуючи допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленому частиною першою статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення", прав та законних інтересів позивача не порушив.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що позивачем пропущено річний строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом (2747-15) або іншими законами. Частина друга встановлює, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина перша статті 100 КАС України передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Втім, апеляційний суд, помилково вважав, що позивач звернувся до суду з даним позовом 15 січня 2009 року. Як свідчать матеріали справи, позов подано 8 грудня 2008 року. А вже 15 січня 2009 року було подано заяву про доповнення позовних вимог.

Відтак, апеляційний суд, застосувавши статтю 100 КАС України помилково скасував постанову суду першої інстанції в частині періоду з 8 грудня по 31 грудня 2007 року.

Керуючись статтями 223, 225, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2009 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог за період з 8 грудня по 31 грудня 2007 року. В цій частині постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 6 лютого 2009 року залишити в силі.