Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді

Горбатюка С.А.

(доповідач)

Суддів

Весельської Т.Ф.

Гашицького О.В.

Мироненка О.В.

Смоковича М.І.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Дніпропетровської області, Дніпропетровського обласного управління юстиції про визнання дій та бездіяльності неправомірними та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2006 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2007 року,

У жовтні 2006 року ОСОБА_1 у Жовтневому районному суді

м. Дніпропетровська пред’явив позов до Державної виконавчої служби Дніпропетровської області, Дніпропетровського обласного управління юстиції про визнання дій та бездіяльності неправомірними та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 16 лютого 2004 року своїм рішенням та 11 жовтня 2004 року ухвалою Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська зобов’язав начальника Жовтневого РВ Дніпропетровського МУ УМВС України у Дніпропетровській області дати обґрунтовану відповідь на його скаргу з урахування всіх вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) .

Постановою Державної виконавчої служби Дніпропетровської області 28 жовтня 2004 року було закрито виконавче провадження у зв’язку з належним виконанням цих рішень.

Вважаючи незаконною цю постанову ним на ім’я начальника Державної виконавчої служби Дніпропетровської області було подано скаргу, на яку він отримав відповідь від 08 листопада 2004 року. Цю відповідь він вважає неправомірною, а тому, оскаржив постанову державного виконавця до суду і рішенням суду від 23 грудня 2004 року вона була скасована.

Інший державний виконавець цієї ж виконавчої служби виніс незаконну постанову від 20 грудня 2004 року про безпідставне повернення йому виконавчого листа за рішенням суду про відшкодування йому моральної шкоди. Він неодноразово звертався до відповідачів за виконанням рішення суду за цим виконавчим листом, але отримував відповіді про відсутність коштів.

Просив визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби Дніпропетровської області та Дніпропетровського обласного управління юстиції стосовно перевірки всіх вказаних в позові і доповненнях до нього його скарг і заяв, не проведення щодо них перевірок і ненадання обґрунтованих відповідей, не повернення доданих до заяв і скарг документів, не перерахування коштів на виконання рішення суду, а також незаконною відсутність у виконавчої служби Бабушкінського району м. Дніпропетровська у певний період коштів для їх виплати йому за рішенням суду.

Крім того, просив зобов’язати відповідачів розглянути належним чином вказані всі його заяви і скарги та надати йому обґрунтовані відповіді, повернути додані документи, направити копії відповідей до прокуратури, а також стягнути з Дніпропетровського обласного управління юстиції на його користь моральну шкоду в розмірі 8500 грн. та з Державної виконавчої служби Дніпропетровської області –в розмірі 2500 грн.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2006 року визнані неправомірними дії Державної виконавчої служби Дніпропетровської області та Дніпропетровського обласного управління юстиції щодо перевірки скарги ОСОБА_1 від 04 листопада 2004 року і відповіді на неї від 08 листопада 2004 року, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 15 грудня 2004 року і відповідь на неї від 22 грудня 2004 року, щодо перевірки скарги ОСОБА_1 від 21 лютого 2005 року, яка була адресована до Дніпропетровського обласного управління юстиції, та не повернення доданих до неї документів, а також відповідь на неї від 15 березня 2005 року, щодо перевірки його скарги від 21 лютого 2005 року на адресу Міністерства юстиції України і не повернення доданих до неї документів та відповідь на неї від 28 березня 2005 року, щодо неналежного розгляду скарг ОСОБА_1 від 11 жовтня 2005 року, 28 жовтня 2005 року, 12 грудня 2005 року, 13 грудня 2005 року, 15 грудня 2005 року та 15 березня 2006 року і невжиття належних заходів, не направлення копій відповідей до прокуратури (стосовно злочинів), не повернення заявнику доданих до них документів.

Зобов’язано Державну виконавчу службу Дніпропетровської області повторно повно, об’єктивно і всебічно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 04 листопада 2004 року та заяву та скаргу від 15 грудня 2004 року та надати заявнику по ним обґрунтовані відповіді, направити скарги ОСОБА_1 від 12 грудня 2005 року і від 15 березня 2006 року до вищестоящого органу юстиції, а копію –до прокуратури (стосовно злочинів).

Зобов’язано Дніпропетровське обласне управління юстиції повторно, об'єктивно і всебічно перевірити дві скарги ОСОБА_1 від 21 лютого 2005 року, повернути заявникові додані до них документи і надати обґрунтовані відповіді, перерахувати Державній виконавчій службі Бабушкінського району м. Дніпропетровська 2000 грн. для виплати цієї суми ОСОБА_1 за рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2004 року, повно, об’єктивно і всебічно розглянути скарги ОСОБА_1 від 11 жовтня 2005 року, від 28 жовтня 2004 року, 13 грудня 2005 року, направити їх копії до прокуратури (стосовно злочинів), вжити відповідні заходи впливу, повернути заявнику додані документи та надати йому обґрунтовані відповіді.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 моральну шкоду з Дніпропетровського обласного управління юстиції в сумі 5000 грн. та з Державної виконавчої служби Дніпропетровської області 2000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2007 року апеляційні скарги Державної виконавчої служби Дніпропетровської області, Дніпропетровського обласного управління юстиції, ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2006 року скасовано.

Закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Дніпропетровської області та Дніпропетровського обласного управління юстиції:

- про визнання неправомірними дій Державної виконавчої служби Дніпропетровської області та Дніпропетровського обласного управління юстиції щодо перевірки скарги ОСОБА_1 від 04 листопада 2004 року і відповідь на неї від 08 листопада 2004 року, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 15 грудня 2004 року і надання відповіді на неї від 22 грудня 2004 року, щодо перевірки скарги ОСОБА_1 від 21 лютого 2005 року на адресу Дніпропетровського обласного управління юстиції і не повернення доданих до неї документів та відповіді на неї від 15 березня 2005 року, щодо перевірки скарги ОСОБА_1 від 21 лютого 2005 року на адресу Міністерства юстиції України і неповернення прикладених до неї документів та відповідь на неї від 28 березня 2005 року;

- про зобов’язання Державної виконавчої служби Дніпропетровської області повторно повно, об'єктивно і всебічно розглянути скарги ОСОБА_1 від 04 листопада 2004 року і 15 грудня 2004 року та надати заявнику обґрунтовані відповіді;

- про зобов’язання Дніпропетровського обласного управління юстиції перевірити повторно, об'єктивно і всебічно дві скарги ОСОБА_1 від 21 лютого 2005 року, повернути заявникові додані до них документи і надати обґрунтовані відповіді;

- про перерахування Державною виконавчою службою Дніпропетровської області 2 000 грн. для виплати ОСОБА_1 за рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2004 року;

- про відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Дніпропетровської області та Дніпропетровського обласного управління юстиції про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов’язання провести певні дії та про стягнення моральної шкоди відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення у справі про задоволення його позовних вимог у повному об’ємі.

Вважає, що рішення судами постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2004 року начальник Жовтневого РВ Дніпропетровського МУ УМВС України в Дніпропетровської області зобов’язаний надати позивачу обґрунтовану відповідь на його скаргу та ухвалою цього ж суду від 11 жовтня 2004 року роз’яснено, що така відповідь повинна бути по суті звернення з урахуванням вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , тобто всебічна і обґрунтована. Іншим рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2004 року стягнуто на користь позивача з Бабушкінського ВДВС 2000 грн., моральної шкоди.

Вважаючи, що вказані судові рішення виконувалися не належним чином ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідачів з заявами і скаргами, на які отримував відповіді, але з ними не погодився і звернувся до суду з позовом про визнання дій та бездіяльності Державної виконавчої служби Дніпропетровської області, Дніпропетровського обласного управління юстиції неправомірними, зобов’язання провести певні дії та про стягнення моральної шкоди.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Суд визнав неправомірними дії відповідачів щодо перевірки скарги ОСОБА_1 від 04 листопада 2004 року і відповідь на неї від 08 листопада 2004 року, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 15 грудня 2004 року і відповідь на неї від 22 грудня 2004 року, щодо перевірки скарги ОСОБА_1 від 21 лютого 2005 року на адресу Дніпропетровського обласного управління юстиції і не повернення доданих до неї документів та відповіді на неї від 15 березня 2005 року, щодо перевірки скарги ОСОБА_1 від 21 лютого 2005 року на адресу Міністерства юстиції України і не повернення доданих до неї документів та відповіді на неї від 28 березня 2005 року.

Суд зобов’язав державну виконавчу службу Дніпропетровської області повторно, повно, об'єктивно і всебічно розглянути скарги ОСОБА_1 від 04 листопада 2004 року і 15 грудня 2004 року та надати їх автору обґрунтовані відповіді, перерахувати 2000 грн. для виплати цієї суми йому за рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 жовтня 2004 року, а Дніпропетровське обласне управління юстиції –повторно, об'єктивно і всебічно перевірити дві скарги ОСОБА_1 від 21 лютого 2005 року, повернути останньому додані до них документи і надати обґрунтовані відповіді.

Стягнуто з Дніпропетровського обласного управління юстиції на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 9500 грн. В решті позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2006 року, яка набрала законної сили, ця постанова скасована, а провадження у справі у цій частині позовних вимог ОСОБА_1 закрито у зв’язку з тим, що справа не підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Закриваючи в цій частині провадження у справі апеляційний суд вірно виходив з того, що вже є постанова суду щодо таких же позовних вимог, з того самого спору і між тими самими сторонами.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

При таких обставинах у суду першої інстанції не було підстав для розгляду зазначеного позову, він повинен був закрити провадження, якщо воно вже було відкрито.

Задовольняючи інші позовні вимоги ОСОБА_1 суд виходив з того, що такі дії та відповіді відповідачів не відповідають вимогам Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) .

З таким висновком суду першої інстанції не погодився апеляційний суд.

Суд касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції правильно визначився з правовою позицією у цій справі і постановив законне рішення.

З матеріалів справи видно, що 11 жовтня 2005 року, 28 жовтня 2005 року, 12 грудня 2005 року, 13 грудня 2005 року, 15 грудня 2005 року та 15 березня 2006 року позивач звертався до відповідачів зі скаргами та вимогами про виконання рішень судів, про надання відповідей по його скаргам, про забезпечення явки працівників органів юстиції та прокуратури до суду, про надіслання на його адресу пояснень деяких працівників органів юстиції та притягнення їх до відповідальності.

На ці його звернення відповідачами були надані у відповідності з вимогами Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) повні, об'єктивні і всебічні письмові відповіді з викладенням всіх обставин та причин неможливості вирішення всіх порушених питань.

Судове рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що апеляційним судом неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230, Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2007 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби Дніпропетровської області, Дніпропетровського обласного управління юстиції про визнання дій та бездіяльності неправомірними та стягнення моральної шкоди –без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 235- 242 Кодексу адміністративного судочинства України.