Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представників відповідача-1 –Меншикової І.В., Філімоненко А.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2007 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2008 року

у справі № 2-а-5365/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь"

до 1. Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області,

2. Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

Відкрите акціонерне товариство "Енергомашспецсталь"(далі –позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області (далі –відповідач-1), Головного управління Державного казначейства у Донецькій області (далі –відповідач-2) про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за даними декларації за жовтень 2007 року у сумі 1095476,00 грн. (в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2007 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ "Енергомашспецсталь"залишок бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за жовтень 2007 року у розмірі 1095476,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Краматорську Донецької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2008 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

ВАТ "Енергомашспецсталь"було подано до суду касаційної інстанції заяву з посиланням на частину 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання законних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції такими, що втратили законну силу та закриття провадження у справі у зв’язку з тим, що після винесення судами першої та апеляційної інстанцій рішень на розрахунковий рахунок підприємства надійшла сума бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за даними декларації за жовтень 2007 року у повному обсязі. Також позивач просив суд касаційної інстанції розглянути питання про присудження підприємству судових витрат з Державного бюджету України.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача-1, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у м. Краматорську Донецької області та заява ВАТ "Енергомашспецсталь"задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20 листопада 2007 року ВАТ "Енергомашспецсталь"подало до ДПІ у м. Краматорську Донецької області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2007 року (вх. № 75331), у рядках 25, 25.1 якої визначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 3969115,00 грн., та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, визначеного у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року у сумі 3969115,00 грн.

ДПІ у м. Краматорську Донецької області провела виїзну позапланову перевірку ВАТ "Енергомашспецсталь"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника за жовтень 2007 року, за результатами якої було складено довідку № 43/23-3-00210602 від 15 січня 2008 року.

Перевіркою було встановлено, що сума податку на додану вартість, заявлена до бюджетного відшкодування за жовтень 2007 року у розмірі 3969115,00 грн., буде відшкодована підприємству відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"в разі встановлення надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету.

18 березня 2008 року ДПІ у м. Краматорську Донецької області надіслала до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області висновок № 1149 про відшкодування ВАТ "Енергомашспецсталь"суми податку на додану вартість за декларацією, зареєстрованою в державній податковій інспекції 20 листопада 2007 року №75331 за період жовтень 2007 року у розмірі 2873639,00 грн. Зазначена сума була перерахована Головним управлінням Державного казначейства України у Донецькій області на рахунок позивача згідно платіжного доручення № 2019 від 19 березня 2008 року.

Також судом апеляційної інстанції було встановлено, що залишок бюджетної заборгованості по декларації за жовтень 2007 року перед ВАТ "Енергомашспецсталь"станом на 17 червня 2008 року становить 627121,00 грн.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що бюджетне відшкодування у позивача виникло внаслідок надмірної сплати ним податку на додану вартість шляхом формування податкових зобов’язань та податкового кредиту, а податковим органом не надано доказів щодо відсутності факту надмірної сплати позивачем сум податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість"бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а"підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість'якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Відповідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як вбачається з довідки № 43/23-3-00210602 від 15 січня 2008 року, перевіркою не було встановлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій позивачем у податковій декларації за жовтень 2007 року, а податковим органом, в свою чергу, не приймалися рішення відповідно до приписів підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

За таких обставин, суди попередніх інстанції дійшли правомірного висновку, що бездіяльність податкового органу щодо вчинення дій, направлених на відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2007 року є неправомірною, в зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Щодо заяви позивача про визнання законних судових рішень судів першої та апеляційної інстанції такими, що втратили законну силу та закриття провадження у справі, слід зазначити наступне.

Згідно частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

З огляду на те, що на виконання рішення суду першої інстанції 17 липня 2008 року були видані виконавчі листи, в тому числі і щодо судових витрат, а також з врахуванням того, що вказані судові рішення виконані, заява позивача задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2007 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2008 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Краматорську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 березня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.