К-22689/08-С Про скасування податкових повідомлень-рішень - 12.10.2010 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2008 року

по справі № 22-а-9390/08

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Чижівська паперова фабрика"

до Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Відкрите акціонерне товариство "Чижівська паперова фабрика" звернулось до суду з позовною заявою до Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0003031700/0 від 20.12.2005 року, № 0003031700/1 від 27.02.2006 року, № 0003031700/2, від 07.04.2006 року, № 0003041700/0 від 20.12.2005 року, № 0003041700/1 від 27.02.2006 року, № 0003041700/2 від 07.04.2006 року.

Постановою Господарського суду Житомирської області від 01.11.2007 року у задоволенні позову відмовлено з огляду на безпідставність заявлених вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2008 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003041700/2 від 07.04.2006 року та прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003041700/2 від 07.04.2006 року. В решті постанову Господарського суду Житомирської області від 01.11.2007 року залишено без змін.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційного адміністративного суду відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, вважаючи незаконним, та залишити в силі постанову Господарського суду Житомирської області від 01.11.2007 року, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову комплексну документальну перевірку позивача з питань правильності утримання та нарахування податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 01.10.2004 року по 30.09.2005 року.

Перевіркою встановлено, що в період з 01.10.2004 року по 31.12.2004 року за ВАТ "Чижівська паперова фабрика" в органах державної реєстрації рахується п'ять одиниць транспортних засобів, а розрахунок по податку з власників транспортних засобів подавався за чотири транспортні засоби, у зв'язку з чим позивачу було донараховано 1125 грн. податку з власників транспортних засобів, з яких 750,00 грн. - основний платіж та 375,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ (зі змінами та доповненнями) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Зі змісту зазначеної парової норми вбачається, що податок має бути сплачений лише з транспортних засобів, що перебувають у власності платника податку. Зазначений висновок також підтверджується самою назвою податку - "з власників транспортних засобів".

В обґрунтування висновку про безпідставність здійсненого податковою інспекцією донарахування податкового зобов'язання позивач посилається на обставини справи, пов'язані з відчуженням автомобіля ЗІЛ-ММ3 4502, що звільняє його від обв'язку нараховувати податок з власників транспортних засобів на цей автомобіль.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що незважаючи на те, що в органах реєстрації за позивачем рахується п'ять одиниць транспортних засобів, позивач мав сплачувати податок лише за чотири автомобілі, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.1995 року відповідно до рішення загальних зборів ВАТ "Чижівська паперова фабрика" було вирішено реалізувати три старі автомобілі членам трудового колективу. Зокрема, дозволено продаж автомобілю ЗІЛ-ММ3 4502.

Відповідно до акту технічного огляду зазначеного автомобіля, проведеного 19.01.1995 року, було визначено продажну вартість транспортного засобу у сумі 25000000,00 крб. Відповідно до накладної № 492 від 27.01.1995 року автомобіль ЗІЛ-ММ3 4502 було передано ОСОБА_5 за ціною 25000000,00 крб. Отже, відповідно до вимог чинного на той час законодавства, ОСОБА_5 став власником цього автомобіля 27.01.1995 року.

Відтак, правильним є висновок апеляційного суду, що лише сам факт реєстрації зазначеного автомобіля в органах ДАІ за позивачем не є визначальним. Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (1963-12) обов'язок зі сплати податку пов'язує з наявністю права власності на транспортний засіб. Оскільки позивач не є власником автомобіля ЗІЛ-ММ3 4502, то він не має сплачувати податок з власників транспортних засобів на цей автомобіль.

Таким чином, здійснені податковою інспекцію донарахування є безпідставними, у зв'язку з чим висновки апеляційного суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003041700/2 від 07.04.2006 року є правильними.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об’єднаної державної податкової інспекції Житомирської області відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2008 року по справі № 22-а-9390/08 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.