Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді –Васильченко Н.В.

суддів : Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т., Гончар Л.Я.

при секретарі Сорокіній Л.В.

за участі представника позивача –Ющенко Т.А.

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2008 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2009 р. у справі за позовом ВАТ "Крименерго" до Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим про визнання протиправним рішення, -

Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулося до суду з позовом до Державної інспекції по контролю за цінами в АР Крим про визнання рішення протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2008 р. залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2009 р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції по контролю за цінами в АР Крим № 9 від 22.02.2008року про застосування до ВАТ "Крименерго"економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 15 830,00грн. та штрафу у розмірі 31 660,00грн. Стягнуто на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго"з Державного бюджету України судовій збір у розмірі 3,40грн.

Рішення судів обґрунтовані тим, що рішення відповідача про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни прийнято з порушенням вимог законодавства України, зокрема Закону України "Про міліцію" (565-12) , Наказу Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.02р. (z0093-02)

Не погоджуючись із прийнятими по справі судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження обставин, обґрунтованості застосуванням норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав до її задоволення з огляду на наступне.

Судами вірно встановлено, в січні –лютому 2008р. відповідачем була проведена планова перевірка Ленінського РЕМ ВАТ "Крименерго" щодо перевірки порядку застосування тарифів на електричну енергію за період з 01.01.2007 року по 01.02.2008 року, за результатами якої було складено Акт від 22.02.2008 року № 0005. Перевіркою було встановлено наступне:

- Ленінським РЕМ при нарахуванні плати за реалізовану електроенергію пільговій категорії споживачів порушенні вимоги статті 22 Закону України "Про міліцію" № 565XII від 20.12.1990 року, в результаті чого надмірно отримані та сплачені кошти склали 4630,29 гривень;

- в порушення наказу Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17.01.2002 року "Про затвердження Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії" (z0093-02) Ленінським РЕМ необґрунтовано нараховувалась плата за перетікання електричної енергії СРПП "Аква", ДАТ "Чорноморнафтогаз", КП "Сількомунгосп", в результаті чого сума завищення склала 11199,97 гривень.

Так, Ленінським РЕМ ВАТ "Крименерго" при розрахунках з громадянами, що мають пільги, (а саме пенсіонери Міністерства Внутрішніх Справ, що проживають у сільській місцевості і селищах міського типу) пільги надавалися у межах норм, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року № 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" (879-96-п) . При здійсненні таких розрахунків Ленінське РЕМ також керувалось роз’ясненнями Національної комісії регулювання електроенергетики України від 28.08.2001 року № 05-39-13/2149 (vl149227-01) .

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій правомірно послалися на приписи Закону України "Про міліцію" (565-12) , зокрема частину 4 статті 22 зазначеного Закону України, якою встановлено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг а також палива в межах норм встановлених законодавством.

Частиною 5 статті 22 Закону України "Про міліцію" передбачено, що працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами а також користуються іншими пільгами, встановленим законодавством. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом (565-12) за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на додаткову соціальну пільгу, визначену КМУ (ч. 6 статті 22 Закону України "Про міліцію")

Абзацом 5 п.п а) п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 року № 879 "Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати" (879-96-п) встановлено, що зазначені пільги надаються в межах таких норм - споживання електричної енергії на комунально-побутові потреби у сільській місцевості і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла (квартири) у розмірі 30 кВт.год на місяць.

Таким чином правильним є висновки судів про те, що працівники (пенсіонери) міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу і члени сімей, які проживають з ними, мають 100 процентну знижку по оплаті електроенергії в межах встановлених норм споживання, тобто 30 кВт.год на місяць, а обсяг електроенергії, спожитий понад встановлену норму, особи оплачують за встановленим відповідним тарифом для населення.

Суди вірно зазначили, що правова норма ч. 5 статті 22 Закону України "Про міліцію", якою встановлено пільги для пенсіонерів МВД, які проживають у сільській місцевості є спеціальною стосовно загальної норми - ч. 4 статті 22 Закону України "Про міліцію", про пільги пенсіонерам МВД, тому саме спеціальна норма підлягає застосуванню. При цьому, зазначена категорія громадян може користуватися лише однією пільгою, встановленою статтею 22 Закону України "Про міліцію".

Скасовуючи рішення відповідача про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, суди попередніх інстанцій правильно послалися на пункт 3.1. наказу Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17.01.2002 року "Про затвердження Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії" (z0093-02) , яким визначено, що розрахунки за перетікання реактивної електроенергії з мережі електропередавальної організації та за генерацію в її мережу згідно з відповідними додатками до Договорів, здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5 000 кВт/годину. Середньомісячне споживання визначається, як правило, за даними року, що передує розрахунку ЕЕРП; для сезонних споживачів - за даними періоду сезонної роботи; для неритмічно працюючих підприємств - за даними робочих місяців; для нових споживачів - за даними проектної організації.

Висновки перевірки, викладені відповідачем у акті від 22.02.2008 року № 0005, щодо порушення позивачем зазначеного вище наказу ґрунтуються на тому, що розрахунок з КП "Сількомунгосп", як з новим споживачем, повинен здійснюватися за проектної організації.

Разом з тим, апеляційним судом вірно встановлено, що між Приозерненським Комунальним підприємством "Сількомунгосп" та ВАТ "Крименерго" 16.03.2004 року було укладено договір № 1138 на поставку електричної енергії. Актом прийому-передачі від 14.07.2006 року Керченським ВП ВКГ на баланс Приозерненського Комунального підприємства "Сількомунгосп" передано цілісний майновий комплекс з новою назвою –"Центральна водопостачальна станція с. Приозерне". Згідно з Актом інвентаризації токоприймачів насосної станції від 15.08.2006 року ліміт споживання електроенергії склав 6840 кВт/год у місяць. До передачі майнового комплексу на баланс, згідно накопичувальної відомості за період з 15.08.2005 по 21.07.2006 року середньомісячне споживання електричної енергії складало 6840 кВт/год у місяць. На підставі цього між Приозерненським Комунальним підприємством "Сількомунгосп" та ВАТ "Крименерго" до договору від 16.03.2004 року № 1138 укладено Додаток № 5 "Про порядок розрахунків за перетоки реактивної енергії".

В порядку ст. 71 КАС України відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів, на підтвердження доводів Акта від 22.02.2008 року № 0005, щодо визначення Приозерненського Комунального підприємства "Сількомунгосп" новим підприємством.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що ВАТ "Крименерго" законно проводило розрахунки за компенсацію реактивної енергії з Приозерненським Комунальним підприємством "Сількомунгосп". Висновки перевірки, викладені відповідачем у акті від 22.02.2008 року № 0005, щодо порушення позивачем зазначеного вище наказу ґрунтуються на тому, що сумарне середньомісячне споживання СРПП "Аква", ДАТ "Чорноморнафтогаз" за 2006 рік активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці не перевищувало 5 000 кВт.годину.

Згідно з пунктом 3.1. наказу Міністерства палива та енергетики України № 19 від 17.01.2002 року "Про затвердження Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії" (z0093-02) середньомісячне споживання визначається, як правило, за даними року, що передує розрахунку ЕЕРП; для сезонних споживачів - за даними періоду сезонної роботи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до роз’яснень Держінспекції України з нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії, щодо проведення розрахунків за перетікання реактивної електроенергії із сезонними споживачами, сумарне споживання активної електроенергії визначається за даними середньомісячного споживання, яке визначене за місяцями роботи основного виробництва. Згідно з роз’ясненнями Держенергонагляду України від 12.03.2008 року до сезонних споживачів відносяться споживачі електричної енергії або окремі їх об’єкти (площадки), основна виробнича діяльність яких визначається сезонним характером подачі сировини, матеріалів, надання послуг, що спричинює різке, понад 50% збільшення навантаження споживача (об’єкту, площадки) у робочій період у порівнянні з неробочим періодом року.

Сезонність - поняття, що характеризує зміну явищ у динаміці, які повторюються і можуть бути викликані різними причинами, у тому числі змінами пори року, явищами природи, врожайністю, а також звичаями, традиціями, таке інше.

Сільськогосподарське риболовецьке приватне підприємство "Аква" основну виробничу діяльність здійснює під час путини. Сезонний характер роботи підприємства підтверджується також розрахунком активної електроенергії за 2006 рік, 2007 рік, де у січні, травні, червні, липні, серпні середньомісячне споживання електричної енергії у багато разів перевищує споживання її у інші періоди. Згідно з розрахунками активної електроенергії за 2006 рік, 2007 рік по ДАТ "Чорноморнафтогаз" основне сезонне навантаження на виробництво, що значно збільшує середньомісячне споживання електричної енергії приходиться на січень, лютий, листопад, грудень (тобто на період опалювального сезону).

Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційних скарг зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23 грудня 2008 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2009 р. у справі № 2а-794/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, визначеному КАС України (2747-15) .