Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

секретар судового засідання Сперкач Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6

на постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2008 року

у справі за позовом ОСОБА_6 до Державного Департаменту України з питань виконання покарань, Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим про встановлення розміру доплати до пенсії і стягнення недоплаченої пенсії,

У жовтні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про перерахунок пенсії. Він зазначав, що звільнився з військової служби в запас у квітні 2002 року і йому призначена пенсія на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) . З 01 січня 2005 року набрав чинності Закон № 1769-IV "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) та йому перераховано пенсію з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 25 %, що передбачена Указом Президента України "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ"№ 926 від 04 жовтня 1996 (926/96) року. Посилаючись на відмову відповідачів проводити нарахування та виплату вказаної доплати до пенсії в розмірі 50 %, просив зобов’язати відповідача нараховувати і виплачувати вказану доплату до пенсії в розмірі 50 % з 01 січня 2005 року. Крім того, просив суд зобов’язати відповідачів здійснити перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за таємність, яку він отримував під час проходження служби в розмірі 10%.

Постановою Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2007 року, яку залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного Департаменту України з питань виконання покарань на користь позивача 456,48 грн недоплати за таємність за 2005-2006 роки та 51 грн судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов’язати нараховувати і виплачувати доплату до пенсії в розмірі 50 % з 01 січня 2005 року. Посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 з квітня 2002 року є пенсіонером із числа військовослужбовців і одержує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, які він отримував під час служби.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_6 просить перерахувати пенсію з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 50 % суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована.

Зазначений вид доплати запроваджено, що Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року № 926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) та керівникам ОВС надано право встановлювати в межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, зокрема особам, які мають право на пенсію за вислугу років і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі –доплату в розмірі від 25 до 50% суми пенсії, яка могла бути їм нарахована.

Отже, вказану доплату введено в період проходження позивачем військової служби.

Відповідно до частини третьої стастті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (в редакції Закону від 15 червня 2004 року № 1769-IV "Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб" (1769-15) , який набув чинності 1 січня 2005 року) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

З грошового атестату ОСОБА_6 видно, що надбавку передбачену Указом Президента України від 04 жовтня 1996 року № 926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) позивач не отримував (а.с. 28).

Враховуючи те, що позивач під час проходження служби не отримував доплату в розмірі від 25 до 50 % суми пенсії, яка могла бути їм нарахована суди дійшли правильного висновку, що підстав для перерахунку пенсії з урахуванням цього виду доплати не було.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій правомірно відмовили ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог в частині перерахунку пенсії з урахуванням щомісячної доплати в розмірі 50 % суми пенсії, яка б могла бути йому нарахована.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору. Підстав для скасування ухвалених рішень колегія суддів не вбачає.

За правилами частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Судові рішення в частині задоволення позовних вимог сторонами не оспорюються, порушення норм матеріального права при вирішенні позовних вимог про перерахунок пенсії з врахуванням надбавки за таємність, яку отримував позивач під час проходження служби, судами першої та апеляційної інстанцій не допущені.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Керченського міського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки визначені статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .