Карася О.В. (головуючого),

Брайка А. І., Голубєвої Г. К., Рибченка А. О., Федорова М. О.,

при секретарі судового засідання Титенко М.П.,

представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце повідомлені належним чином, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Господарського суду Донецької області від 21.05.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2007 по справі № 29/132 пд (22 а-1462/07)

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ЛТД",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Дон"

про визнання угоди недійсною, -

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька (далі –позивач, ДПІ, орган податкової служби) звернулась до суду із позовною заявою про визнання недійсною угоди купівлі - продажу, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс ЛТД" (далі – відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія-Дон" (далі – відповідач 2) із застосуванням наслідків до відповідача 1 встановлені ст. 49 ЦК УРСР, оскільки зазначений договір укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та зобов’язання відповідачі провести коригування у податковому та бухгалтерському обліку у зв’язку з визнанням угоди недійсною.

Постановою Господарського суду Донецької області від 21.05.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2007 по справі № 29/132 пд (22 а-1462/07), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення обґрунтовано тим, що позивачем не доведено наявність умислу у відповідачів на укладання спірної угоди з метою, завідомо суперечними інтересам держави і суспільства. А той факт, що вироком районного суду від 30.12.2005 по кримінальній справі встановлено факти переводу безготівкових коштів у готівкову форму не є підставою для визнання недійсними всіх угод як таких, що суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки судом не було встановлено, що такі дії мали місце по спірній угоді, укладеної між відповідачами у цій справі.

У касаційній скарзі органом податкової служби було порушено питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням норм процесуального права та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач посилається на наявність в матеріалах справи доказів, які свідчать про спрямованість умислу відповідача 1, а саме, на вирок районного суду від 30.12.2005 по кримінальній справі, яким встановлено фіктивність створення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс ЛТД", директор якого Попович Р.В. здійснював діяльність направлену на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2003 року між відповідачами було укладено угоду купівлі –продажу товару у вигляді автозапчастин. Факт отримання товару відповідачем 2 за спірною угодою на загальну суму у розмірі 16 282,80 грн. підтверджено належним чином оформленими первинними документами (копії рахунку, видаткової накладної, податкової накладної). Доказів оплати за поставлений товар сторонами не надано.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що відповідно до вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька від 30.12.2005 засновників відповідача 1 визнано винними у скоєні злочину за ознаками ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме фіктивне підприємництво. В процесі всієї діяльності в період з листопада 2004 року по травень 2005 року Товариство використовувалося для проведення безготівкових коштів в готівкові. При цьому, вироком встановлено певний механізм такої діяльності, але не встановлено, що такі дії мали місце по спірній угоді.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо застосування санкцій судами, встановлених за укладення угод, які завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, суди у цій справі дійшли вірного висновку, що з 01.01.2004 застосування санкцій судами може відбуватися на підставі ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України в залежності від часу, коли були допущені правопорушення.

Проте, вирішуючи питання щодо визнання угоди недійсною, судами не враховано того, що вимоги про визнання недійсною угоди, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не можуть бути предметом позову, тому колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що підставою позову, поданого до суду у квітні 2007 року, орган податкової служби послався на ст. 49 ЦК УРСР.

Положеннями ст. 49 ЦК УРСР, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, передбачалась недійсність угоди, укладеної з метою, суперечною інтересам держави і суспільства.

З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний кодекс України (435-15) , ст. 228 якого передбачено, що правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як зазначено ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Враховуючи наведене, позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.

Відповідно до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у ній.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Донецької області від 21.05.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2007 по справі № 29/132пд (22-а-1462/07) скасувати із закриттям провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239 КАС України.