К-6695/08 Про визнання недійсними актів перевірки та рішень щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій - 20.04.2010 Прийняття

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області та Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області про визнання недійсними актів перевірки від 19.02.2007 року №001583 та №001587 та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000522300/0, №0000512300/0, №0000452300/0 від 14.03.2007 року.

Позов мотивовано тим, що оскаржувані акти та рішення незаконні та були прийняті податковим органом у непередбачуваний чинним законодавством спосіб.

Постановою Господарського суду Дніпропетровській області від 03.07.2007 року у даній справі у задоволені позову відмовлено повністю з огляду на безпідставність заявлених вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2008 року скасовано рішення Господарського суду Дніпропетровській області від 03.07.2007 року та прийнято нове про задоволення позову в частині скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій з мотивів обґрунтованості позову, в частині позову про визнання недійсними актів перевірки відмовлено.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції податковий орган подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2008 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 19.02.07 року Державною податковою адміністрацією в Дніпропетровській області здійснена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці –магазину, що розташований за адресою вул. Гагаріна, 1 м. Вільногірськ, в якому здійснює діяльність позивач.

В процесі перевірки реалізовано товару, в тому числі алкогольних напоїв, на загальну суму 63,80 грн. з роздрукуванням фіскальних чеків без використання попереднього програмування найменувань, цін товарів та обліку їх кількості. Згідно опису готівки на місці проведення розрахунків знаходилось 385,00 грн., сума, зазначена в денному звіті РРО становить 158,27 грн., отже сума невідповідності складає 226,73 грн.

Крім того, встановлено зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.

За результатами перевірки складено акт № 001587, де позивачем встановлені порушення пп.11, пп.13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.2 ст.7 Закону України №329-95-ВР від 15.09.1995 року "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", п.12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою КМУ №854 від 30.07.1996 року (854-96-п) , ст. 11 Закону України №481/95-ВР від 19.12.1995 року "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Також 19.02.07 року Державною податковою адміністрацією в Дніпропетровській області, здійснена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності господарської одиниці –магазину "Дніпро", що розташований за адресою бульв. Миру, ј м. Вільногірськ, в якому здійснює діяльність позивач.

В процесі перевірки реалізовано товару, в тому числі алкогольних напоїв, на загальну суму 69,00 грн. Під час проведення реалізації товару, РРО не застосовано, розрахункового документу не видано. Згідно опису готівки на місці проведення розрахунків знаходилось 49,00 грн. без урахування останньої операції, сума, зазначена в денному звіті РРО становить 229,86 грн. без урахування останньої операції, сума невідповідності складає 180,86 грн.

Окрім іншого зафіксовано непроведення безготівкових коштів через РРО, а саме - в денному звіті РРО відсутня безготівкова сума розрахунків у розмірі 102,05 грн., яка проведена через банківський термінал КБ "Приват Банк", про що свідчать звіти терміналу.

За результатами перевірки складено акт №001583 та встановлено порушення пп.1, пп.2, пп.13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

На підставі актів перевірки від 19.02.2007 року №001583 та №001587, Верхньодніпровською ОДПІ прийняті рішення №0000522300/0 від 14.03.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 1700,00 грн., №0000512300/0 від 14.03.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 1219,00 грн. та №0000452300/0 від 14.03.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкції в розмірі 1760,00 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, в частині скасування, апеляційний суд виходив з того, що при проведені перевірок магазинів позивача податковий орган діяв на підставі плану, затвердженого головою ДПА Дніпропетровської області 30.01.2007 року та відповідних направлень №0936 та№0935 від 19.02.2007 року, при цьому направлення були вручені відповідно до вимог чинного законодавства представнику позивача, який був присутнім під час проведення перевірки.

Проте, копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення не була вручена під розписку представнику позивача у порушення вимог чинного законодавства, яке регулює порядок проведення перевірок суб’єктів господарювання контролюючими (податковими) органами, а саме з порушенням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) та Закону України від 04.12.1990 року №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) .

Однак, з такими висновками апеляційного суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Згідно п.2 ч.1 ст. 11 Закону №509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

У відповідності до ч.1 ст.11 цього Закону України, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

З норм ст.11 також вбачається, що позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , Законом "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) , а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Умови допуску посадових осіб органів ДПС визначаються ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Слід зазначити, що ч.1 ст. 15 Закону № 265/95-ВР встановлює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

В матеріалах справи наявні копії направлень на проведення перевірки, видані працівникам податкового органу та план-графік проведення перевірок, затверджений головою ДПА у Дніпропетровській області, який передбачає проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю за здійсненням розрахункових операцій відділу оперативного контролю ДПА у Дніпропетровській області на лютий 2007 року.

Згідно зі статтею 112 Закону України № 509-ХІІ посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права, колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що ненадання вищезазначених документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, передбачених частиною першою статті 112 Закону України № 509-ХІІ може бути підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, але не є підставою для визнання перевірки протиправною.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було допущено працівників відповідачів до проведення перевірки.

А відтак, якщо позивач вважав, що проведеною перевіркою йому заподіяно шкоду, внаслідок: порушення його прав працівниками органів державної податкової служби або вимог щодо проведення перевірок, він не позбавлений права звернутися до суду із заявою про відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди.

Відшкодування шкоди здійснюється відповідно до закону. Працівники органів державної податкової служби несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю, в межах, встановлених законом.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки апеляційного суду щодо визнання неправомірною проведеної відповідачем перевірки позивача з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, є помилковим та таким, що зроблено з порушенням норм матеріального права.

Крім того, слід зазначити, що оскільки недотримання порядку проведення перевірки суб’єкта господарської діяльності є підставою виключно для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, то вказане порушення за своїми правовими наслідками жодним чином не спростовує висновків акта перевірки, що складений за результатами її проведення

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вказані обставини колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2008 року по справі №А 38/223-07 з підстав невідповідності її нормам матеріального та процесуального права, та залишенні в силі постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 року.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Верхньодніпровської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2008 року скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 року.

Справу № А 38/223-07 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.