Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

У грудні 2006 року ВАТ "Українське Дунайське Пароплавство"звернулось з позовом до Ізмаїльської митниці про визнання нечинним рішення Ізмаїльської митниці від 14.09.2006 та зобов’язання відповідача надати дозвіл на класифікацію комплектного об’єкту "пропульсивний комплекс"за кодом товару 8408 10 8100 згідно УКТЗЕД.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до проектно-конструкторської документації для нового морського суховантажного судна проекту RSD09 "пропульсивний комплекс"є комплектуючим обладнанням до головного двигуна, а тому повинен класифікуватись, як комплектний об’єкт за кодом 8408 10 8100 згідно з УКТЗЕД. Враховуючи, що позивач надав документи відповідно до Порядку прийняття рішення про класифікацію комплектного об’єкту згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, то у Відповідача не було правових підстав для прийняття рішення щодо відмови у наданні дозволу на класифікацію комплектного об’єкта "пропульсивнии комплекс"за кодом товару 8408 10 8100 згідно з УКТЗЕД.

Постановою Господарського суду Одеської області від 28.02.2007 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що обладнання, заявлене ВАТ "Українське дунайське пароплавство", як "пропульсивнии комплекс"для морського судна проекту RSD09, що складається з головного двигуна, гвинта, валолінії, редуктора, дистанційного управління та комплектуючих до них, не може бути визнано комплектним об’єктом у зв’язку з тим, що його складові в зібраному стані не можуть бути класифіковані за одним товарним кодом згідно УКТЗЕД.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 постанову Господарського суду Одеської області від 28.02.2007 скасовано, позов ВАТ "Українське Дунайське Пароплавство"задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Ізмаїльської митниці від 14.09.2006. Зобов’язано Ізмаїльську митницю надати дозвіл на класифікацію комплектного об’єкту "пропульсивний комплекс"за кодом товару 8408 10 8100 згідно УКТЗЕД.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанову господарського суду прийнято без урахування вимог ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто без призначення судової експертизи для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки та техніки, а висновок господарського суду ґрунтується виключно на доводах однієї сторони –Ізмаїльської митниці, що є порушенням принципів рівності і змагальності сторін.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішенням суду апеляційної інстанції Ізмаїльська митниця звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 та залишення в силі ухвали суду першої інстанції.

Так, скаржник вважає, що ст. 313 Митного кодексу України встановлено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять їх до класифікаційних угрупувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковим для підприємств і громадян. Крім того згідно ч.2 ст. 206 Основ митних законодавств держав –учасниць СНД рішення митних органів про класифікацію товарів є обов’язковими. Рішення інших органів та установ по класифікації товарів у митних цілях не використовуються.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 28.02.2005 між Українським дунайським пароплавством та Компанією Wartsila Finland Oy був укладений Контракт №287 СПРФ, згідно якого Постачальник продає та зобов'язується поставити, а Покупець купує та зобов'язується прийняти один судновий комплект у складі їх дизельного двигуна Wartsila 6L32, ВРШ, підрулюючого пристрою, дизель-генераторів та комплектного обладнання згідно Технічної специфікації №00510413, що є додатком до Контракту.

На виконання умов контракту на адресу ВАТ "Українське дунайське пароплавство" 24.06.2006р. надійшов головний двигун, а 06.08.2006р. надійшли комплектуючи до головного двигуна та інше обладнання.

05.09.2006р. ВАТ "Українське дунайське пароплавство" звернулось до Ізмаїльської митниці із заявою №СПРФ-3/689, в якій просило надати дозвіл на класифікацію комплектного об'єкту - пропульсивний комплекс для морського судна проекту RSD09 за кодом 8408108100 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД), а підтвердженням чого була проектна документація розробника проекту морського судна проекту RSD09 –ТОВ "Морське інженерне бюро".

Розглянувши зазначену заяву, 14.09.2007 Ізмаїльська митниця у наданні дозволу на класифікацію комплектного об'єкту - пропульсивний комплекс за кодом 8408108100 згідно УКТЗЕД відмовила.

Ізмаїльська митниця дійшла висновку, що обладнання, заявлене позивачем як "пропульсивний комплекс" для морського судна проекту RSD09, що складається з головного двигуна, гвинта, валолінії, редуктора, дистанційного управління та комплектуючих до них, згідно до п.1.2. Порядку прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 №1219 (z0026-06) , не може бути визнаний як комплектний об'єкт, в зв'язку з тим, що його складові у зібраному стані не можуть бути класифіковані за одним товарним кодом згідно УКТЗЕД.

Відповідно п, 1,2. Порядку прийняття рішення про класифікацію комплектного об'єкта згідно з УКТЗЕД, затвердженого наказом Державної митної служби України від 12.12.2005р. №1219 (z0026-06) , зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2006р. за №26/11900, комплектний об'єкт - промисловий або інший об'єкт у цілому, окремий цех, установка чи агрегат, що уявляють собою закінчений технологічний комплекс чи його самостійну частину та спорудження яких передбачає виконання інженерно-технічних робіт (установка, монтаж, налагодження тощо) на місці експлуатації, але з урахуванням транспортування та монтажу не можуть увозитися на митну територію України за однією партією товарів, у зібраному стані класифікується за одним товарним кодом згідно з УКТЗЕД.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2007 у справі було призначено судову експертизу у зв’язку з тим, що для вирішення справи по суті необхідні спеціальні знання у галузі науки та техніки. Відповідно до отриманого висновку судової експертизи товар заявлений позивачем є комплектним об’єктом –технологічним комплексом, який у зібраному стані класифікується за одним товарним кодом згідно з УКТЗЕД - 8408 10 8100 та спорудження якого передбачає виконання інженерно-технічних робіт (установка, монтаж, налагодження тощо) на місці експлуатації, але з урахуванням транспортування та монтажу не ввозиться на митну територію України однією партією товарів.

Згідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, і ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що товар, заявлений позивачем, є комплектним об'єктом, який у зібраному стані класифікується за одним товарним кодом згідно з УКТЗЕД та відповідає коду УКТЗЕД –8408 10 8100.

Не заслуговують на увагу твердження скаржника про те, що рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов’язковими, а рішення інших органів, зокрема судових, щодо питань пов’язаних із класифікацією товарів не може бути використано у митних цілях, як такі, що суперечать нормам ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Ізмаїльської митниці залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.