Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007

у справі № АС-42/129-07 Господарського суду Харківської області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "ФІН"

до 1. Державної податкової адміністрації у Харківській області,

2 . Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій

Постановою Господарського суду Харківської області від 29.05.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007, позов задоволено частково: скасовано рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 17.01.2007 № 0000042330/0 в частині застосування до ТОВ "Фін"штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. на підставі пункту 3 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ) з тих підстав, що позивач використовує належним чином зареєстровану книгу обліку розрахункових операцій, в акті перевірки відсутні посилання на встановлені факти порушення порядку використання книги обліку розрахункових операцій.

В частині відмови в позові про скасування спірного рішення на суму штрафних санкцій 669,25 грн. судові рішення вмотивовані висновком суду про правомірність застосування цих санкцій за незабезпечення позивачем відповідності суми готівки на місці проведення розрахунків сумі коштів за надані послуги з перевезення пасажирів, зафіксованій в квитково-касовому листі за 11.01.2007, на 133,85 грн.

В касаційний скаргах відповідачі просять скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі заявлених позовних вимог, вважаючи, що судами попередніх інстанцій порушені норми матеріального права –ст. 17 Закону № 265/95-ВР.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення, як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування штрафних санкцій згідно спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок ДПА у Харківській області, викладений в акті перевірки від 11.01.2007, про порушення позивачем пунктів 2, 5, 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, що виразилося в невидачі розрахункового документа –квитка за проїзд на суму 0,50 грн.; в невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі продажу за розрахунковими квитанціями з початку робочого дня на 133,85 грн. На підставі вказаного акту ДПІ у Московському районі м. Харкова було прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій в сумі 1009,25 грн., передбачених пунктом 3 ст. 17, ст. 22 Закону № 265/95-ВР.

Відповідно до пунктів 2, 5, 13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Судами встановлено, що позивачем не видано пасажиру талон вартістю 0,50 грн., а невідповідність суми коштів на місці проведення розрахунків за продані квитки склала 133,85 грн.

Проте, виходячи з того, що штрафні санкції в сумі 340,00 грн., з приводу правомірності яких виник спір, що є предметом судового розгляду у даній справі, застосовані до позивача на підставі пункту 3 ст. 17 вказаного Закону, яким встановлена відповідальність за невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі вказаної норми є неправомірним.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Харківській області та Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007, постанову Господарського суду Харківської області від 29.05.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.