Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року

у справі №22-а-2128/08 (номер справи у суді першої інстанції –18/108)

за позовом Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації в Чернігівській області

про скасування рішення,

Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації в Чернігівській області про скасування рішення від 06.11.2006 року №250366/22/21/254 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1700,00 грн.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 19.04.2007 року (суддя –Сидоренко А.С.) позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року (судова колегія у складі: головуючий суддя –Попович О.В., судді –Бєлова Л.В., Горбань Т.І.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відмова у задоволенні позову судом апеляційної інстанції мотивована тим, що у ході судового розгляду справи підтвердився факт вчинення позивачем порушень, встановлених перевіркою.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

У касаційній скарзі позивач вказує, що в акті перевірки належним чином не відображені та відповідачем не доведені обставини щодо здійснення підприємцем реалізації алкогольних напоїв з фальсифікованими акцизними марками.

Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у магазині, в якому здійснює діяльність позивач, за результатами якої складено акт №25220087/2320 від 19.10.2006 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", зважаючи на виявлений факт знаходження у торговому залі магазину алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного збору з візуальними ознаками фальсифікації. Перелік таких марок наведений в акті перевірки.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби"забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"передбачено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.

Як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, висновки контролюючого органу про реалізацію позивачем алкогольних напоїв з підробленими акцизними марками підтверджені у ході судового розгляду справи належними доказами, які містяться в її матеріалах.

Таким чином, встановлений перевіркою факт реалізації алкогольних напоїв при їх неналежному маркуванні, є підставою для покладення на позивача фінансової відповідальності за допущені порушення правил здійснення господарської діяльності.

Юридична відповідальність у вигляді штрафу передбачена ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", приписи якої не містять жодного виключення з чітко сформульованого правила, відповідно до якого у випадку реалізації алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору незалежно від того, хто створив факт фальсифікації, до продавця такого товару застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення –залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1. Касаційну скаргу Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 року у справі №22-а-2128/08 (номер справи у суді першої інстанції –18/108) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.