Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенко М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.09.2007

у справі № 2-24/4079.2-2007.2007А(223/7203.1-2005) господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крим Інтеройл"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Постановою Господарського суду АР Крим від 19.06.2007, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.09.2007, позов задоволено: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керч від 19.01.2004 № 0000032200/0 про визначення ВАТ "Крим Інтеройл"податкового зобов’язання за платежем "пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності"в сумі 18170,00 грн.

Судові рішення вмотивовані висновком судів першої та апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для накладення на позивача штрафних санкцій за порушення частини 1 ст. 7 Декрету Кабінетів Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі за текстом –Декрет) внаслідок здійснення нерезидентом України розрахунків у гривні за поставлені на території України товари.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Керч просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої й апеляційної інстанцій статей 7, 16 Декрету.

Позивач не скористався процесуальним правом на надання заперечень на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для накладення на позивача штрафної (фінансової) санкції згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням слугував факт здійснення 06.08.2003 розрахунків між позивачем і нерезидентом фірмою Overseas LLC"за поставлені позивачем товари (продукцію постачання для промислових судів ) в національній валюті України на суму 18170,00 грн. через касу банку.

Відповідно до частин першої та третьої статті 7 Декрету у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Правильно оцінивши обставини щодо розрахунків між позивачем та фірмою Overseas LLC"як такі, що свідчать про порушення вимог наведених правових норм, суди попередніх інстанцій, разом з тим, дійшли помилкового висновку про відсутність правових підстав для відповідальності позивача за вказане правопорушення.

Згідно з абзацом шостим частини другої статті 16 Декрету до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції):

за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого статтею 7 цього Декрету, - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких розрахунків.

Припис цієї норми стосовно перерахунку валютних цінностей, що використовувались при розрахунках, у валюту України не означає, що цим самим виключається відповідальність за розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті України без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України, оскільки нормою абзацу шостого частини другої статті 16 Декрету передбачено відповідальність за порушення порядку розрахунків, установленого статтею 7 Декрету без будь-яких виключень з такого порядку.

Правильно застосувавши до позивача штрафну (фінансову) санкцію, ДПІ у м. Керч при прийняті оспорюваного позивачем податкового повідомлення-рішення допустила порушення пункту 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статей 14 та 15 Закону України "Про систему оподаткування"та безпідставно визначила суму штрафної (фінансової) санкції сумою податкового зобов’язання позивача.

Відтак ухвалені у справі судові рішення підлягають зміні, а позов частковому задоволенню із скасуванням податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Керч від 19.01.2004 № 0000032200/0 про визначення ВАТ "Крим Інтеройл"податкового зобов’язання за платежем "пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності"в сумі 18170,00 грн.

При цьому суд касаційної інстанції виходить з того, що відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 17, пункту 1 частини 2 ст. 162, ст. 171 КАС України належним способом захисту права при оскарженні правого акту індивідуальної дії є вимога про скасування цього акту, а нормативно-правового акту –при визнання його нечинним, що передбачає настання різних правових наслідків з точки зору часу припинення дії акту.

Керуючись пунктом 1 частини 1 ст. 157, ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим задовольнити частково; змінити постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.09.2007.

Позов задовольнити частково: скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим від 19.01.2004 № 0000032200/0 в частині визначення штрафної (фінансової) санкції накладеної на підставі ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"від 19.02.1993 № 15-93 в сумі 18170,00 грн. сумою податкового зобов’язання за платежем –"пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності".

В позові про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі Автономної Республіки Крим від 19.01.2004 № 0000032200/0 в частині накладення штрафної (фінансової) санкції в сумі 18170,00 грн. –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Крим Інтеройл"(АР Крим, м. Керч, вул. Свердлова,14, ЄДРПОУ 30889790) судовий збір в сумі 1,70 грн. (одна гривня 70 копійок).

постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.