ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" квітня 2010 р. м. Київ К-25410/08
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області про стягнення щорічної разової грошової допомоги за касаційними скаргами ОСОБА_1 та управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року,
в с т а н о в и л а:
В березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона має статус учасника війни, що визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
, згідно з яким позивачу щорічно до 5 травня повинна виплачуватися разова грошова допомога в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Проте всупереч вимогам зазначеного Закону грошова допомога, призначена їй в 2005 –2007 роках, виплачувалася не в повному розмірі. Просила стягнути з відповідача недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги учаснику війни в розмірі 3 148,18 грн.
Постановою Буського районного суду Львівської області від 10 квітня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено повністю.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області було задоволено частково, а постанову Буського районного суду Львівської області від 10 квітня 2008 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену у 2007 році суму щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни в розмірі 1 175,18 грн.
Вказуючи на допущені, на думку ОСОБА_1 та управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області, апеляційним судом неповне з’ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати постановлене судом апеляційної інстанції рішення та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, а відповідач просить скасувати постановлене судом апеляційної інстанції рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а касаційна скарга позивача –задоволенню частково з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника війни.
Частиною 5 статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
Однак, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у 2005, 2006 роках позивач отримав щорічну разову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
у розмірі 50 грн. з врахуванням обмежень, встановлених статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"та статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"відповідно. Зазначені норми Законів були чинними протягом 2005 - 2006 років та Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
, не визнавались. У 2007 році позивач отримав щорічну разову грошову допомогу у розмірі 55 грн. з врахуванням обмежень, встановлених статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов в частині стягнення недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги за 2007 рік, виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07)
положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнано неконституційним.
Проте з такими висновками судів обох інстанцій погодитись не можна.
На час виплати до 5 травня щорічної разової грошової допомоги відповідач діяв відповідно до чинного законодавства. Положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України зазначеного рішення, яке не має зворотної дії в часі, тому у суб’єкта владних повноважень після його прийняття не виникло додаткових зобов’язань щодо перерахунку щорічної разової грошової допомоги.
За таких обставин суд апеляційної інстанцій, скасовуючи рішення суду першої інстанції, прийшов до помилкового висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої суми щорічної грошової допомоги учаснику війни за 2007 рік.
У відповідності з положеннями статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
У даній справі фактичні обставини справи судами встановлені повно й правильно, а судове рішення суду апеляційної інстанції, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області задовольнити, касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року змінити. В частині часткового задоволення позову та зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області провести нарахування та виплату недоплаченої ОСОБА_1 у 2007 році разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, як учаснику війни, у розмірі 1175,18 грн. скасувати. У цій частині ОСОБА_1 у задоволенні позову відмовити.
В решті постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року залишити без змін.
постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Головчук С.В.
Гурін М.І.
Кобилянський М.Г.