Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А., Шипуліна Т.М.,

при секретарі судового засідання Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області (далі –ДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2007

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007

у справі № 2а-735/07 (22-а-3495/07)

за позовом відкритого акціонерного товариства "ЕОМінформ"(далі –ВАТ "ЕОМінформ")

до ДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов (з урахуванням доповнення до нього) подано про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 22.12.2006 № 0002862310/0, від 29.01.2007 № 0002862310/1, від 03.04.2007 № 0002862310/2 та від 15.06.2007 № 0002862310/3 з мотивів їх прийняття з порушенням чинного законодавства України.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007, позов задоволено повністю. Ухвалені у справі судові акти мотивовано:

правомірністю віднесення позивачем до складу валових витрат підприємства витрат на оплату послуг на зберігання об’єкта, що знаходиться на консервації;

правильністю включення ВАТ "ЕОМінформ"до валового кредиту витрат по сплаті ПДВ у складі вартості придбаної паперорізальної машини, тоді як податковим органом не доведено належними засобами доказування факту невідповідності вимогам закону податкової накладної, складеної постачальником під час здійснення цієї операції;

понесенням позивачем витрат на транспортування продукції під час її збуту саме у розрізі господарської діяльності підприємства, що обумовлює обґрунтованість врахування таких витрат під час формування податкового кредиту ВАТ "ЕОМінформ".

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати оскаржувані судові акти попередніх інстанцій та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи. Так, в обґрунтування касаційних вимог відповідач зазначає, що:

всупереч приписам пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість"позивачем неправомірно було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ у складі витрат на збут, невідшкодованих покупцями;

засвідчений висновком науково-дослідного експертно-криміналістичного центру факт підроблення підпису посадової особи позивача Левічева В.А. на первинних документах, зокрема, на податковій накладній виключає можливість включення до податкового кредиту сум ПДВ за цією накладною;

консервація основних фондів не є їх використанням у господарській діяльності платника, що виключає можливість включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених позивачем у складі вартості послуг за зберігання законсервованого токарно-гвинторізного станка.

У запереченні на касаційну скаргу позивач зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані судові акти без змін, а скаргу –без задоволення.

Представники сторін у судове засідання не з’явились.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- ДПІ було проведено виїзну планову перевірку ВАТ "ЕОМінформ"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 по 30.06.2006, оформлену актом від 13.12.2006 № 479/23-0/05703138;

- в ході цієї перевірки було виявлено:

включення позивачем до податкового кредиту витрат, понесених на оплату послуг зберігання законсервованого об’єкта основних фондів –токарно-гвинторізного станка мод. ДИП-400 –за договором зберігання від 01.06.2005, укладеним товариством з обмеженою відповідальністю "Спектр"(зберігач) та ВАТ "ЕОМінформ"(замовник);

віднесення підприємством до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 116 666,67 грн. за податковою накладною від 10.11.2005 № 450/3 та іншими первинними документами, складеними на виконання операції з купівлі-продажу паперорізальної машини, які містять підроблений підпис посадової особи ВАТ "ЕОМінформ"Левічева В.А., що встановлено в ході проведення експертизи почерку криміналістичною лабораторією м. Харцизьк НЕКЦ УМВС України у Донецькій області;

заниження податкового зобов’язання з ПДВ на суму 3006,78 грн. внаслідок надання покупцям послуг з транспортування продукції власного виробництва;

- за наслідками проведеної перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2006 № 0002862310/0, згідно з яким позивачеві визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 180 080,18 грн., у тому числі 120053,45 грн. за основним платежем та 60026,73 грн. штрафних санкцій;

- інші оспорювані акти індивідуальної дії було прийнято контролюючим органом в ході процедури апеляційного узгодження названого рішення та залишення останнього без змін.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 2 Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1997 № 1183 (1183-97-п) , визначено, що консервація основних фондів підприємств - це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

За змістом пункту 8 названого Положення під час консервації та розконсервації основні фонди підприємств приводяться у стан, що забезпечує збереження технологічного обладнання, будівель і споруд, а також безпеку технічного персоналу і населення, охорону довкілля.

Таким чином, консер вація основних фондів здійснюється у тому разі, коли у певний період часу їх використання у виробничому процесі є недоцільним, проте підприємство не виключає можливості їх використання згодом у власній господарській діяльності. Відтак консер вація основ них виробничих фондів та їх тимчасове виведення з виробничого процесу є частиною господарської діяльності підприємства.

Об’єкти основних фондів, які тимчасово виводяться з експлуатації, не втрачають статусу основних засобів (фондів), а відтак витрати на зберігання таких об’єктів, що перебувають на консервації, включаються до складу валових витрат згідно з підпунктом 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким передбачено, що витрати платника податку на утримання основних фондів, що знаходяться на консервації, не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду.

Отже, висновок попередніх інстанцій про правомірність включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі вартості послуг зберігача за зберігання законсервованого об’єкта виробничих фондів ВАТ "ЕОМінформ"- токарно-гвинторізного станка мод. ДИП-400 –є правильним.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

В даному разі судами було вичерпно досліджено обставини щодо реального виконання операції з придбання позивачем паперорізального обладнання вартістю 700 000 грн. (у тому числі 116 666,67 грн. ПДВ) та відображення цієї операції у бухгалтерському обліку ВАТ "ЕОМінформ"відповідно до її змісту.

ДПІ не наведено жодних переконливих доводів, які б виключали правомірність віднесення сум ПДВ за названою господарською операцією до податкового кредиту позивача, як-от фіктивність вказаної операції, неможливість її реального вчинення, виконання цієї операції виключно з метою отримання податкової вигоди тощо.

Висновок експертизи почерку криміналістичною лабораторією м. Харцизьк НЕКЦ УМВС України у Донецькій області, як вірно зазначили судові інстанції, не має доказової сили висновку експерта у розумінні статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України, та водночас не спростовує установлені судами фактичні дані, які підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

З урахуванням викладеного у Вищого адміністративного суду України відсутні передбачені законом підстави для скасування правильних та обґрунтованих рішень попередніх судових інстанцій.

За таких обставин, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.08.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.12.2007 у справі № 2а-735/07 (22-а-3495/07) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.