Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Бим М.Є., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2009 року у справі № 2-а-24644/08 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чернігівського обласного управління захисту прав споживачів про скасування постанови про накладення стягнень, -

У квітні 2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Чернігівського обласного управління захисту прав споживачів, в якому просила скасувати постанову відповідача №0001573 від 24.10.2007 р. про накладення 165,00 грн. стягнення за відсутність інформації "про сертифікацію готельних послуг" згідно ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2008 року позовні вимоги задоволені.

Окремою ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2008 року постановлено звернути увагу начальника Чернігівського обласного управління захисту прав споживачів на вказані порушення.

Справа № К-55870/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2009 року скасовані постанова та окрема ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2008 року та ухвалене нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 24 жовтня 2007 року Чернігівським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів винесено постанову про притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штраф в сумі 165 грн. за відсутність інформації споживачам про сертифікацію готельних послуг, які вона надає як підприємець.

Задовольняючи позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на те, що листом Державного комітету України з питань регуляторної політики від 18.12.2007 року № 9431, визначено перелік органів ліцензування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 14.11.2000 року, згідно якого органом ліцензування провадження господарської діяльності з туроператорської та турагенської діяльності визначено Держтуризмкурортів України, Раду автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, а відтак місцевий окружний суд вважав, що при застосуванні до позивача стягнення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідачем було перевищено свої повноваження, оскільки співробітники відповідача не мають повноважень проводити перевірку дотримання ліцензіатами ліцензійних умов ведення певної господарської діяльності.

Роблячи такий висновок, суд першої інстанції взагалі не навів його обґрунтування, не вказав, які норми закону або положення інших нормативних актів відповідач порушив при винесенні оскаржуваного рішення, а також прийшов до невірного висновку про те, що працівники Чернігівського обласного управління захисту прав споживачів проводили перевірку дотримання ліцензіатами ліцензійних умов ведення певної господарської діяльності у приватного підприємця.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб’єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію –у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку, що відповідач діяв в межах своїх повноважень та у встановленому законом порядку, а тому відсутні підстави задоволення позовних вимог про скасування постанову відповідача №0001573 від 24.10.2007 р. про накладення 165,00 грн. стягнення за відсутність інформації "про сертифікацію готельних послуг" згідно ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 –відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.