Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Бим М.Є., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року у справі № 22-а-24859/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов’язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії, -

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області, в якому просив зобов’язати відповідача провести перерахунок доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої статтею 76 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", в розмірі 440 грн. з 01.07.2007 р.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року, позовні вимоги задоволені в частині визнання дій відповідача неправомірними та зобов’язання його провести перерахунок доплати до пенсії згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

Справа № К-42199/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно за період з 09.07.2007 р. по 01.10.2007 р. та з розрахунку 460 грн. щомісячно за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України, як непрацюючий пенсіонер, а також згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 р. №106 (106а-91-п) постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Отже, позивач відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на доплату до пенсії за проживання на території посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Дія положень статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) була зупинена.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. (v0a6p710-07) № 6-рп визнані неконституційними деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , в тому числі п. 30 статті 71 цього Закону, яким була зупинена дія статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно за період з 09.07.2007 р. по 01.10.2007 р. та з розрахунку 460 грн. щомісячно за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесено законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області –відхилити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.