Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Маринчак Н.Є., Нечитайло О.М., Рибченко А.О., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 (далі –СПД ОСОБА_1)

на постанову господарського суду Херсонської області від 22.01.2007

та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 12.06.2007

у справі № 1/8-О-05

за позовом СПД ОСОБА_1

до державної податкової інспекції у Новотроїцькому районі Херсонської області (далі –ДПІ)

про визнання недійсним рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Позов подано про визнання недійсним рішення ДПІ про застосування фінансових санкцій від 10.11.2004 № 0001662303/0.

Справа розглядалася судами неодноразово. Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2006 рішення місцевого та апеляційного судів зі спору було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції з метою дослідження наявних у справі доказів щодо вчинення позивачем правопорушення.

За наслідками нового розгляду справи постановою господарського суду Херсонської області від 22.01.2007, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.06.2007, у позові відмовлено з мотивів правомірного застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу за порушення порядку здійснення торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України СПД ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані рішення попередніх інстанцій та задовольнити позов, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права та дійсним обставинам справи. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про порушення працівниками ДПІ порядку проведення перевірки з огляду на відсутність відповідного запису про здійснення цієї перевірки у журналі перевірок позивача. До того ж, за твердженням СПД ОСОБА_1, оспорюване рішення підписано в.о. начальника Новотроїцького відділення Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Корнієнко М.А., тоді як назване відділення не є юридичною особою, а відтак не може приймати рішення про застосування штрафних санкцій.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги СПД ОСОБА_1 з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:

- ДПІ було проведено перевірку господарської одиниці –належного позивачеві магазину-кафе –щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, оформлену актом від 03.11.2004 № 211000304/232, в ході якої було виявлено факт реалізації позивачем тютюнових виробів без наявності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на такі вироби;

- наведена обставина слугувала підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1700 грн. за оспорюваним рішенням;

- факт вчинення цього правопорушення підтверджується і особистими поясненнями позивача, наданими в ході розгляду цієї справи.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій за оспорюваним рішенням.

Згідно з абзацом п’ятим частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"(у редакції, що діяла на момент проведення перевірки позивача) до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій або за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Власне факт відсутності у місці торгівлі позивача відповідної декларації про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби як підстави для застосування оспорюваного штрафу СПД ОСОБА_1 не заперечується.

Водночас з огляду на установлений факт очолювання заступником начальника ДПІ Корнієнко М.А. Новотроїцького відділення (що підтверджується штатним розписом ДПІ та функціональними обов’язками заступника начальника) судами обґрунтовано не було взято до уваги доводи позивача щодо прийняття в.о. начальника Новотроїцького відділення Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції оспорюваного рішення з перевищенням компетенції.

За таких обставин підстави для скасування правильних та вмотивованих рішень попередніх інстанцій відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1 відхилити.

2. Постанову господарського суду Херсонської області від 22.01.2007 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 12.06.2007 у справі № 1/8-О-05 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.