Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

при секретарі Шаповалові О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб (далі –ВГІРФО) Малиновського РВ Одеського МУ УМВС України в Одеській області, комунального підприємства (далі –КП) "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна інспекція архітектурно-будівельного контролю, про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, за касаційними скаргами Голови Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, начальника Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року, -

У березні 2007 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, звернулися в суд з адміністративним позовом до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради та ВГІРФО Малиновського РВ Одеського МУ УМВС України в Одеській області про визнання протиправним та скасування розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради №159/01-06 від 28.03.2007р. "Про демонтаж будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1", зобов’язання прийняти в експлуатацію триповерхову будівлю у дворі будинку АДРЕСА_1 та зобов’язання ВГІРФО Малиновського РВ Одеського МУ УМВС України в Одеській області зареєструвати місце проживання позивачів за вказаною адресою.

В подальшому позивачі доповнили позовні вимоги та просили залучити до участі в якості відповідача КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості"і зобов’язати його зареєструвати на їх ім’я самочинно збудовану триповерхову будівлю за адресою: АДРЕСА_1, що складається з літ.X1 –1-1 коридор площею 12,9кв.м, 1-2 санвузол площею 5,1кв.м., 1-3 кухня площею 7,1кв.м., 1-4 жила площею 16,5кв.м., І сходи площею 14,1кв.м., II гараж площею 14,7кв.м.; 2-1 коридор 8,7кв.м., 2-2 санвузол площею 2,9кв.м., 2-3 кухня площею 8,4кв.м., 2-4 жила площею 14,7кв.м.; 3-1 коридор площею 5,3кв.м., 3-2 кухня площею 6,3кв.м., 3-3 санвузол площею 2,7кв.м., 3-4 жила площею 14,8кв.м., IV сходи площею 12,0кв.м.; 4-1 коридор площею 8,3кв.м., 4-2 санвузол площею 3,0кв.м., 4-3 кухня площею 8,3кв.м., 4-4 жила площею 14,7кв.м.; 5-1 коридор площею 5,4кв.м., 5-2 кухня площею 6,3кв.м., 5-3 санвузол площею 2,6кв.м., 5-4 жила площею 14,8кв.м., III сходи площею 11,8кв.м., загальною площею 221,4кв.м.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що ОСОБА_6 проживає однією сім’єю з ОСОБА_7 та її п’ятьма неповнолітніми дітьми, веде спільне господарство, виховує дітей. Для поліпшення житлових умов ОСОБА_6, без відповідного дозволу, у 2007 році провів реконструкцію двох підсобних приміщень за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1, якими він відкрито користувався як власник майна. В результаті згаданої реконструкції було збудовано триповерхову будівлю загальною площею 221,4м2. Позивачі стверджували, що вказана будівля, в яку вони заселелилися, відповідає санітарним, будівельним нормам та стандартам і придатна для прийняття в експлуатацію. Відмічали, що Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради контроль за процесом будівництва не здійснювала, але після завершення основних будівельних робіт винесла розпорядження №159/01-06 від 28.03.2007р., звернувшись до Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю з проханням про термінове знесення вказаної будівлі. На думку позивачів, вказане розпорядження було прийнято відповідачем з порушенням норм законодавства, а саме –ст. 376 ЦК України, згідно з якою рішення про знесення самочинного будівництва вправі приймати лише суд. Також позивачі зазначили, що ВГІРФО Малиновського РВ Одеського МУ УМВС України в Одеській області їм в усній формі, безпідставно, відмовлено у реєстрації місця мешкання за вказаною адресою, що є порушенням вимог Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (1382-15) . Крім того, вважають КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості"безпідставно відмовлено в реєстрації вказаного житла.

Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 13.08.2007р. позов задоволено частково. Визнано розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради за №159/01-06 від 28.03.2007р. протиправним та скасовано. Зобов’язано ВГІРФО Малиновського РВ Одеського МУ УМВС України в Одеській області зареєструвати місце мешкання ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1. Зобов’язано КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості"зареєструвати самочинно збудовану трьохповерхову будівлю в житловому будинку АДРЕСА_1 за позивачами. В задоволенні позовних вимог про зобов’язання Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради прийняти в експлуатацію трьохповерхову будівлю у дворі будинку АДРЕСА_1 –відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2007р. апеляційну скаргу Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради (із приєднанням до неї КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості", а також Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради) задоволено частково. Прийнято по цій справі нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради №159/01-06 від 28.03.2007р. визнано протиправним та скасовано. Зобов’язано Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради розглянути питання щодо прийняття в експлуатацію триповерхової будівлі у дворі будинку АДРЕСА_1 відповідно до вимог діючого законодавства. Зобов’язано ВГІРФО Малиновського РВ Одеського МУ УМВС України в Одеській області зареєструвати місце мешкання позивачів із дітьми за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1. В задоволені позовних вимог про зобов’язання КП "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості"зареєструвати самочинно збудовану триповерхову будівлю в житловому будинку АДРЕСА_1 –відмовлено.

Не погоджуючись із постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2007р., голова Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради та начальник Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, кожен окремо, подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять таку скасувати.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.11.2009р. касаційні скарги були прийняті до провадження суду, по ним відкрито касаційне провадження, їх об’єднано в одне провадження.

Касаційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Відповідно до ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_6, зареєстрований в АДРЕСА_2 (а.с.8, оборот), без відповідного дозволу та належним чином затвердженого проекту здійснив самовільну реконструкцію підсобних приміщень, в результаті якої збудовано триповерхову будівлю в житловому будинку АДРЕСА_1 загальною площею 221,4кв.м. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_6 проживає у вказаній будівлі однією сім’єю з ОСОБА_7 та її п’ятьма неповнолітніми дітьми - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

28.03.2007р. Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради винесено розпорядження №159/01-06 про звернення до Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю про термінове знесення вказаної самочинної будівлі за рахунок власника.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірним розпорядження №159/01-06 від 28.03.2007р., суд обґрунтовано виходив з того, що відповідно до ч.7 ст. 376 ЦК України знесення самочинного будівництва у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, за умови неможливості проведення відповідної перебудови, здійснюється за рішенням суду, а не на підставі розпорядження органу місцевого самоврядування.

Оскільки Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради, прийнявши розпорядження №159/01-06 від 28.03.2007р., вийшла за межі наданих законом повноважень, суд правильно визнав вказане розпорядження протиправним та скасував його.

Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про зобов’язання Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради розглянути відповідно до вимог діючого законодавства питання щодо прийняття в експлуатацію триповерхової будівлі у дворі будинку АДРЕСА_1.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне змінити постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2007р., оскільки її резолютивна частина не містить посилань на правові наслідки щодо постанови суду першої інстанції, доповнивши її резолютивну частину абзацом другим наступного змісту: "Постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 13 серпня 2007 року –скасувати".

Стосовно задоволення позовних вимог в частині зобов’язання ВГІРФО Малиновського РВ Одеського МУ УМВС України в Одеській області зареєструвати місце проживання позивачів за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1, то суд вважає, що таке рішення підлягає скасуванню з таких підстав.

Статтею 3 Закону України від 11.12.2003р. №1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"(далі –

Закон №1382-IV (1382-15) ) визначено, що реєстрація місця проживання –це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, посадових та службових осіб з питань свободи пересування, вільного вибору місця проживання, реєстрації місця проживання чи місця перебування особи можуть бути оскаржені в установленому законом порядку (ст.14 вказаного Закону).

Статтею 6 Закону №1382-IV передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Для реєстрації особа подає: письмову заяву; паспортний документ; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; два примірники талона зняття з реєстрації. Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Заява особи про реєстрацію місця проживання є єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи. Зразки заяви та інших документів, необхідних для реєстрації місця проживання особи, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004р. №985 "Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні" (985-2004-п) затверджено форму заяви про реєстрацію місця проживання. Така заява повинна містити відомості про підстави для реєстрації місця проживання заявника за зазначеною ним адресою (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи) або згоду власника житла на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації вище.

Таким чином, сама реєстрація місця проживання носить дозвільний характер та здійснюється на підставі заяви особи.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов’язання ВГІРФО Малиновського РВ Одеського МУ УМВС України зареєструвати місце проживання ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1, суд виходив з того, що перелічені особи постійно мешкають за вказаною адресою і обмеження щодо їх реєстрації за місцем проживання відсутні.

Суд касаційної інстанції вважає такий висновок передчасним, оскільки матеріали даної справи взагалі не містять даних чи надавалися до вказаного ВГІРФО необхідні для реєстрації позивачів документи.

Відповідно до ч.2 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Для з’ясування всіх обставин у справі, що мають значення для правильного її вирішення у цій частині, суду необхідно було витребувати належні та допустимі докази того, чи надавалися ВГІРФО Малиновського РВ Одеського МУ УМВС України необхідні для реєстрації позивачів документи, і якщо надавалися, то ким, коли і які саме, встановивши, які рішення прийняті згаданим ВГІРФО за результатами їх розгляду.

Не витребувавши такі докази, суд не створив необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. За наявності сумніву щодо достовірності наданої інформації, суди відповідно до ст.ст. 11, 70, 71, 79 КАС України мали вжити передбачені законом заходи щодо з’ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування з власної ініціативи доказів на підтвердження чи спростування наведених фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Проте цього зроблено не було.

Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, обґрунтованим – рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки зазначені порушення норм права не можуть бути усунені судом касаційної інстанції та не дають можливості дійти висновку щодо правомірності постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2007р. в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання ВГІРФО Малиновського РВ Одеського МУ УМВС України в Одеській області зареєструвати місце мешкання позивачів із дітьми за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1, то відповідно до ст. 227 КАС України рішення суду апеляційної інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд в цій частині до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 02.12.2008р. про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2007р. слід визнати такою, що втратила силу.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 225, 227, 230, 232 КАС України, суд, -

Касаційні скарги Голови Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради та начальника Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради – задовольнити частково .

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року – змінити, доповнивши її резолютивну частину абзацом другим наступного змісту: "Постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 13 серпня 2007 року –скасувати".

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року в частині задоволення позовних вимог про зобов’язання Відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Малиновського РВ Одеського МУ УМВС України в Одеській області зареєструвати місце мешкання ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1 - скасувати, направивши справу на новий розгляд в цій частині до суду апеляційної інстанції.

В решті постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року – залишити без змін .

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.