Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Гордійчук М.П.

Кравченко О.О.

Леонтович К.Г.

Харченка В. В.

Чалого С. Я.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій неправомірними по відмові у призначенні пенсії,-

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 28 січня 2008 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії відповідача у зв’язку з відмовою в призначенні пенсії по втраті годувальника, не призначенням щомісячної компенсації у разі втрати годувальника, в розмірах встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) неправомірними, як такі, що порушують її права та свободи. Зобов’язано відповідача призначити позивачу пенсію у зв’язку з втратою годувальника у розмірі 2030 грн., щомісячно, з дня звернення з заявою –20 червня 2007 року. Зобов’язано відповідача призначити позивачу щомісячну компенсацію по втраті годувальника, у розмірі –203 грн., з дня звернення з заявою - 20 червня 2007 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2008 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області задоволено частково, а рішення суду першої інстанції змінено, викладено 3 і 4 абзаци резолютивної частини постанови в наступній редакції. "Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу у зв’язку з втратою годувальника згідно ст.ст. 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"з 01.07.2007р. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу у якій просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи чоловік позивачки –ОСОБА_2 був віднесений до першої категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, йому була встановлена І група інвалідності, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1. Позивачка є дружиною померлого ліквідатора першої категорії, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Згідно ч.1 ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками

На підставі ст.52 Закону №796 щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 505 мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України. Право на щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи мають непрацездатні члени сім'ї годувальника, які були на його утриманні.

Згідно ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" якою зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, у тому числі віднесеним до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнали, що при розрахунку пенсії, передбачених ст.. 52 Закону № 796-ХІІ (796-12) , застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІV, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов’язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, а тому підстав для зміни або скасування зазначеного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.