К-6179/08-С Про скасування рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій - 13.04.2010 Прийняття

У травні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Невада" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000972360 від 12.02.2007 року.

Постановою Господарського суду Одеської області від 20.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2008 року позовні вимоги задоволено та скасовано спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було невірно застосовано положення п.1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 8, ст. 9 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" п.2 ст.11, п.1 ч.1 ст.17, п.3 ст.70, ч.2 та п.1 ст. 71, ч.2 ст. 162 КАС України.

Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.01.2007 року Державною податковою Адміністрацією у Дніпропетровській області проведена перевірка ТОВ "Невада"щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1 та п.2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, а саме здійснення розрахункової операції з придбання 4000 кредитів по 0,5 грн. без застосування РРО, без видачі розрахункового документа на суму 200 грн. та, відповідно, прийнято рішення №0000972360 від 12.02.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1000 грн.

Також судами було встановлено, що перевірку ТОВ "Невада"мала проводити районна Державна податкова інспекція, де дане підприємство зареєстроване як платник податків, однак всупереч ст. 9, ст. 10 та ст. 11 Закону № 509-XII перевірку проведено ДПА Дніпропетровської області чим порушено вимоги законодавства.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що зазначені висновки судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно дослідженим фактичним обставинам справи при належному застосуванні норм чинного законодавства до спірних правовідносин.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було враховано, що відповідно до ст. 9 Закону № 509-XII державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції передбачені ст. 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у п.2, п.3, п.8, п.11, п.12, п.13, п.16, а також п.15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

Згідно з ч.1 ст.8 цього Закону державна податкова адміністрація України здійснює такі функції, як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Таким чином, у ДПА Дніпропетровської області були всі законні підстави для здійснення перевірки щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

Приймаючи рішення у даній справі суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку щодо відсутності повноважень ДПА для проведення перевірки.

Задовольняючи позов суди встановили, що згідно ліцензії Міністерства фінансів України Серії АВ №082901, виданої ТОВ "Невада"05.06.2006 року, останньому надано право організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах). А відтак дійшли висновку, що позивач, як суб’єкт підприємницької діяльності, що організовує діяльність з проведення азартних ігор, не входить до переліку суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, і як наслідок на нього не розповсюджуються норми Закону № 265/95-ВР (265/95-ВР) .

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не досліджувався факт порушення ТОВ "Невада"норм чинного законодавства з урахуванням особливостей правового регулювання використання реєстраторів розрахункових операцій на гральних автоматах.

Зокрема, судами не досліджено які саме моделі автоматів за своєю технічною характеристикою використовувались позивачем при здійсненні операцій з надання послуг з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах з урахуванням специфіки спірних правовідносин.

Крім того, судами не враховано, що згідно ст.2 Закону № 265/95 реєстратор розрахункових операцій –це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). У відповідності до цієї статті, автомат з продажу товарів (послуг) –це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Відповідно до п.6 Додатку до Постанови КМУ "Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" №121 від 07.02.2001 року (121-2001-п) встановлені конкретні строки переведення суб’єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням РРО, а саме, при використанні гральних автоматів –з 01.07.2005 року.

Згідно абз.2 п.1 цієї Постанови (121-2001-п) , до настання зазначених строків, суб’єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій (КОРО).

Ст. 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" визначено, що порядок ведення розрахункових книжок і книг обліку розрахункових операцій встановлюється ДПА України.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 210 –232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2008року та постанову Господарського суду Одеської області від 20.07.2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 –238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .