ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" квітня 2010 р. м. Київ К-16017/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
при секретарі Мудрицькій Ю.В.,
за участю позивача ОСОБА_4,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.07.2007 у справі за позовом ОСОБА_4 до військово-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про встановлення зв’язку нещасного випадку в період проходження служби при виконанні службових обов’язків та надання висновку військово-лікарської комісії щодо отримання захворювання під час виконання службових обов’язків, -
встановила:
У січні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з позовом до військово-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про встановлення зв’язку нещасного випадку в період проходження служби при виконанні службових обов’язків та надання висновку військово-лікарської комісії щодо отримання захворювання під час виконання службових обов’язків.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.03.2007 позов ОСОБА_4 було задоволено частково. Визнано необґрунтованою відмову начальника військово-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про встановлення захворювання ОСОБА_4 в період проходження служби та при виконання службових обов’язків. Зобов’язано військово-лікарську комісію медичного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області надати ОСОБА_4 медичний висновок встановленого зразку, що він отримав захворювання і нещасний випадок з ним стався в період проходження служби при виконанні службових обов’язків та безпосередньо при охороні громадського порядку. В частині позовних вимог ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.07.2007 апеляційну скаргу військово-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області було задоволено. Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 22.03.2007 скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.07.2007 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, його загальний стаж складав 21 рік. В 1996 році позивач був звільнений з органів внутрішніх справ по інвалідності, на підставі свідоцтва про захворювання від 14.06.1996 № 217, згідно якого ОСОБА_4 отримав захворювання під час проходження служби. В листопаді 2006 року позивач звернувся до Волноваського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України з заявою про проведення службового розслідування нещасного випадку, який з ним стався 04.01.1996 при виконанні ним службових обов’язків. За результатами проведення службового розслідування було складено висновок згідно якого інфаркт міокарда ОСОБА_4 одержав в період проходження служби в органах внутрішніх справ та при виконанні службових обов’язків, та видано акт № 3 про нещасний випадок (у тому числі поранення). У грудні 2006 ОСОБА_4 звернувся до військо-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області із заявою про встановлення зв’язку захворювання із виконанням службових обов’язків, на що отримав відмову.
Відповідно до пункту 1.78.7 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 № 85 (z0164-01) , постанова військо-лікарської комісії про причиний зв’язок з формулюванням "захворювання, ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків"виноситься в разі захворювання: - у зв’язку з виконанням функції донора; - при інфікуванні під час виконання службових обов’язків в осередках особливо небезпечних інфекцій.
Враховуючи, що висновком службового розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_4 04.01.1996 та актом № 3 було встановлено зв’язок нещасного випадку (пораненням) в період проходження служби при виконанні службових обов’язків та безпосередньо при охороні громадського порядку, та не встановлено захворювання ОСОБА_4 пов’язане з виконанням службових обов’язків, у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову та зобов’язання надання акту про отримання позивачем захворювання під час виконання службових обов’язків.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції помилково посилався на статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої встановлено річний строк на звернення до суду за захистом порушених прав, та частину 1 статті 100 вищенаведеного Кодексу відповідно до якої порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову, якщо наполягає одна із сторін.
Колегія суддів не може погодитися з вищенаведеними висновками суду апеляційної інстанції оскільки, річний строк звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Так листом начальника військово-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 12.12.2006 № 652 ОСОБА_4 було відмовлено в зміні причинного зв’язку захворювання в свідоцтві про захворювання, а тому саме з цієї дати –12.12.2006 і починається перебіг річного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції скасуванню, з ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.07.2007 у справі за позовом ОСОБА_4 до військово-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про встановлення зв’язку нещасного випадку в період проходження служби при виконанні службових обов’язків та надання висновку військово-лікарської комісії щодо отримання захворювання під час виконання службових обов’язків - скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до військово-лікарської комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про встановлення зв’язку нещасного випадку в період проходження служби при виконанні службових обов’язків та надання висновку військово-лікарської комісії щодо отримання захворювання під час виконання службових обов’язків –відмовити.
постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак Судді С.В. Білуга О.І. Гаманко М.М. Заїка А.Ф. Загородній