Колегія судді Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого судді –Сіроша М.В.

суддів : Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

при секретарі Сорокіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Філії "Донецьке регіональне управління" ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, третя особа - Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, -

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ВАТ "Банк "Фінанси та кредит" в особі філії "Донецьке регіональне управління" звернулися до суду із адміністративним позовом до Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання протиправними дій Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції щодо передачі на реалізацію заставленого майна за оцінкою здійсненою з порушенням законодавства та визнання недійсним Висновку про вартість квартири № 28 розташованої за адресою м.Маріуполь, пр.Леніна, 101 виконаного фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 в межах виконавчого провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2008 року на підставі ст.. 157 КАС України (2747-15) закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним Висновку про вартість квартири № 28 розташованої за адресою м.Маріуполь, пр.Леніна, 101 виконаного фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 в межах виконавчого провадження на підставі ст.. 157 КАС України (2747-15) у зв’язку із тим, що справу в цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2008 року відмовлено співпозивачам в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції щодо передачі на реалізацію заставленого майна за оцінкою здійсненою з порушенням законодавства.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно на підставі ст.. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) для проведення оцінки нерухомого майна (квартири) було залучено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) .

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2008 року скасовано та задоволено позовні вимоги, визнані протиправними дії Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції щодо передачі на реалізацію заставленого майна за оцінкою здійсненою з порушенням законодавства.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що Іллічівським відділом державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції для проведення оцінки заставленого нерухомого майна в якості експерта був запрошений ОСОБА_4 який не віднесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Окрім того, задовольняючи позовні вимоги зазначив про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя повинна здійснюватися виключно відповідно до умов іпотечного договору. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором. Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Іллічівський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, якою просив скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 р. та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено апеляційним судом, 27 квітня 2006 року між ТОВ Банком "Фінанси та кредит" та ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у забезпечення повернення кредитних ресурсів був укладений договір іпотеки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

26 грудня 2006 року приватним нотаріусом Маріупольського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 був вчинений виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення на заставлену квартиру. 26 січня 2007 року державним виконавцем Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Маріуполя було відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного виконавчого напису. постановою від 05 березня 2007 року державним виконавцем Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Маріуполя на підставі ст. 14 Закону України "Про виконавче провадження"для участі у виконавчому провадженні для надання письмового висновку з питань ринкової вартості описаного майна саме в якості експерта було залучено ОСОБА_4, який має ліцензію (свідоцтво) на право зайняття експертною діяльністю. Як експерта, останнього було попереджено про кримінальну відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку та за дачу завідомо неправдивого висновку згідно ст.. 384 Кримінального кодексу України (2341-14) .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 було здійснено оцінку вартості заставленого нерухомого майна (квартири), після чого відповідачем було передано заставлене майно на реалізацію Філії "Донецький аукціонний центр"Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів"з початковою вартістю 198 067,00грн., визначеною на підставі звіту про оцінку вартості квартири здійснену ОСОБА_4

Відповідно до ст.. 14 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Як експерт або спеціаліст може бути запрошена будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі.

Згідно п.2.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затв. наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 (z0865-99) експерт має бути віднесеним до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.

Проте, відповідачем при отриманні висновку експерта (звіту про оцінку вартості квартири) не було належним чином перевірено, чи такий висновок підготовлений особою, що включена до зазначеного Реєстру.

Згідно Листа Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 23.11.2007р. ОСОБА_4, який здійснював оцінку спірного майна, не був відповідним чином атестованим на час проведення оцінки спірного майна та відповідно не віднесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 є фізичною особою - підприємцем, зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів (свідоцтво №~1898 від 7 грудня 2004 року) та має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 3554/05 від 27 травня 2005 року, згідно якого йому дозволено здійснювати оцінку нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості).

Таким чином, правильним є висновок апеляційного суду, що на торги було передано майно, оцінка якого була здійснена з порушенням чинного законодавства, а саме ст. 14, 57 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 2 Інструкції про проведення виконавчих дій (z0865-99) . Дії відповідача в такому разі, не відповідають приписам ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів звертає увагу на те, що особливості звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса або за рішенням суду встановлені статтею 62-1 Закону України "Про виконавче провадження", п. 5.13 Інструкції про проведення виконавчих дій (z0865-99) .

Згідно вищевказаних норм, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором. Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби.

Таким чином, орган державної виконавчої служби, здійснюючи звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію зобов’язаний був діяти виключно відповідно до умов укладеного іпотечного договору.

Колегія суддів критично оцінює доводи відповідача щодо пропуску встановленого ч.2 статті 181 КАС України десятиденного строку подачі позовної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до вищевказаної норми, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ч.2)

Як стверджують позивачі, останні лише 23 листопада 2007 року, тобто після отримання та ознайомлення з листом Науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 23.11.2007р. дізналися про порушення своїх прав та інтересів, тобто про те, що ОСОБА_4, який здійснював оцінку спірного майна, не був відповідним чином атестованим на час проведення оцінки спірного майна та відповідно не віднесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.

Колегія суддів погоджується із тим, що саме з 23 листопада 2007 року починається перебіг десятиденного строку для подачі позовної заяви до суду. Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву було подано до адміністративного суду 03 грудня 2007 року, тобто в межах строку встановленого ч.2 статті 181 КАС України.

З огляду на вищевикладене, рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Апеляційним судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обгрунтовано застосувано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Іллічівського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2008 р. у справі №2а-2132/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як в порядку, у строки та з підстав, визначених ст.ст. 237 –239 КАС України (2747-15) .