Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

У червні 2005 року Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області звернувся з заявою до Бориспільської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації Жука О.В. "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення фермерському господарству "Вишеньки" в адміністративних межах Гнідинської сільської ради" №554 від 12.07.2004. Під час судового розгляду Бориспільський міжрайонний прокурор уточнив свої вимоги, просив визнати оскаржуване розпорядження протиправним та скасувати.

Вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване розпорядження є незаконним та підлягає скасуванню з декількох підстав, а саме, що продаж земельної ділянки було вчинено з порушенням вимог ч.2 ст. 127 Земельного кодексу України без проведення конкурсу чи аукціону, а також з порушенням вимог ч,4 ст. 84 Земельного кодексу України в приватну власність було передано 16,2 га боліт, які віднесені до земель водного фонду та не можуть передаватись у власність. Крім того, прокурор стверджує, що продаж земельної ділянки фермерському господарству "Вишеньки" було вчинено з порушенням вимог ст.ст. 116, 143, 146, 149, 153 Земельного кодексу України, оскільки Бориспільською райдержадміністрацією було продано земельну ділянку власником якої є Відкрите акціонерне товариство "Племінний завод "Бортничі", без вилучення (викупу) вказаної земельної ділянки та без згоди на таке вилучення власника, а також при відсутності відповідного судового рішення.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2007 позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Бориспільської районної державної адміністрації "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення фермерському господарству "Вишеньки" в адміністративних межах Гнідинської сільської ради" №554 від 12.07.2004

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку встановленому цим Кодексом. Крім того, зазначив, що вилучення (викуп) та припинення права користування або права власності на земельну ділянку чи ї частину за відсутності на це згоди землекористувача або власника ділянки може здійснюватись виключно в судовому порядку. На момент прийняття оскаржуваного розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації №554 від 12 липня 2004 року передана ВАТ "Племінний завод "Бортничі" у колективну власність земельна ділянка площею 624,6 гектарів, а також надана у постійне користування земельна ділянка водного фонду площею 81,6 гектарів не була вилучена (викуплена) у ВАТ "Племінний завод "Бортничі" в уставленому законом порядку та відсутнє відповідне судове рішення про примусове припинення права власності ВАТ "Племінний завод "Бортничі" на вказану земельну ділянку чи права користування земельною ділянкою, а також про визнання виданих ВАТ "Племінний завод "Бортничі" державних актів недійсними.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2007 апеляційну скаргу ФГ "Вишеньки"задоволено частково. Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.02.2007 скасовано, а провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з постановленим по справі рішенням суду апеляційної інстанції ВАТ "Племінний завод "Бортничі"звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2007 та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Так, скаржник вважає, що оскільки предметом спору є розпорядження Голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, як акту місцевого органу виконавчої влади, яким є місцева державна адміністрація у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", та який виданий з порушенням норм діючого законодавства, то судом апеляційної інстанції неправомірно застосовані положення ст. ст. 17, 157 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій розпорядженням Голови Бориспільської районної державної адміністрації Жука О.В. № 554 від 12.07.2004 "Про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення фермерському господарству "Вишеньки" в адміністративних межах Гнідинської сільської ради" було продано Фермерському господарству "Вишеньки" у власність за плату земельну ділянку загальною площею 100 га, з них: сіножатей - 83,8 га, боліт - 16,2 га для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

21.10.2004 Бориспільською районною державною адміністрацією на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки ВВК №5731670 від 05.08.2004 Фермерському господарству "Вишеньки" виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №220774.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції виходив з того, що предмет спору у даній справі безпосередньо пов’язаний з реалізацією права власності на спірну земельну ділянку, тобто наявний спір про право цивільне, що виключає розгляд даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Однак з таким висновком погодитись не можна з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Конституції України, місцеві державні адміністрації здійснюють виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі.

Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують в тому числі реалізацію і інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Статтею 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"передбачено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України (254к/96-ВР) , законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до пункту "а"ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій належить розпорядження землями державної власності в межах визначених цим кодексом.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 КАС України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 частини 1 статті 17 КАС України визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Місцевим державним адміністраціям згідно п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"та пункту "а"ст. 17 Земельного кодексу України надано право розпоряджатися землями державної власності відповідно до закону.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації"віднесено до актів місцевих державних адміністрацій, які є обов’язковими до виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно обставин справи позивачем оскаржується розпорядження голови районної державної адміністрації про продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке прийняте в межах реалізації наданих йому розпорядчих функцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що суд апеляційної інстанції прийшов до необґрунтованих висновків щодо відсутності публічно-правових відносин у вказаному спорі.

Відповідно до вимог ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки суду апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням ухвали суду апеляційної інстанції та направленням справи на новий апеляційних розгляд для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Племінний завод "Бортничі"задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2007 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.