К-31674/09-С Про визнання незаконними наказів та поновлення на посаді - 13.04.2010 Прийняття

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа –ОСОБА_7, про визнання незаконними наказів та поновлення на посаді, -

У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що наказом від 17 січня 2008 року №12 о/с Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі –ГУ МВС України в Київській області) на підставі наказу №56 о/с від 15 січня 2008 року МВС України його звільнено з посади першого заступника ГУ МВС України в Київській області –начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю, та зараховано в розпорядження ГУ МВС України в Київській області у зв’язку із поновленням на цій посаді на підставі рішення суду полковника міліції ОСОБА_8

Всупереч його вимогам тимчасово призначити на посаду першого заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Київській області у зв’язку з відсутністю рівнозначної посади, наказом ГУ МВС України в Київській області від 24 січня 2008 року №29 о/с його безпідставно призначено на цю посаду без зазначення тимчасового терміну її заміщення. Крім того, протиправно, наказом ГУ МВС України в Київській області від 26 січня 2008 року №38 о/с на підставі наказу МВС України від 25 січня 2008 року №151 о/с на посаду першого заступника начальника ГУ МВС України в Київській області –начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю призначено третю особу ОСОБА_7, а не його.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2008 року №56 о/с, наказ ГУ МВС України в Київській області від 17 січня 2008 року №12 о/с, наказ ГУ МВС України в Київській області від 24 січня 2008 року №29 о/с, наказ ГУ МВС України в Київській області від 26 січня 2008 року №38 о/с, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25 січня 2008 року №151 о/с в частині призначення ОСОБА_7 на посаду першого заступника начальника ГУ МВС України в Київській області-начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю. Зобов’язано Міністерство внутрішніх справ України та ГУ МВС України в Київській області поновити ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника ГУ МВС України в Київській області-начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2009 року змінено постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2009 року. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУ МВС України в Київській області від 24 січня 2008 року №29 о/с про призначення ОСОБА_4 першим заступником начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Київській області. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивача ОСОБА_5 просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2009 року залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_4 з січня 2007 року працював на посаді першого заступника начальника ГУ МВС України в Київській області-начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю. Наказом начальника ГУ МВС України в Київській області від 17 січня 2008 року №12 о/с на підставі наказу Міністра внутрішніх справ України від 15 січня 2008 року №56 о/с він, на виконання рішення суду, був звільнений з вказаної посади у зв’язку з поновленням на цій посаді полковника міліції ОСОБА_8, та залишений у розпорядженні Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області з 15 січня 2008 року.

Наказом начальника ГУ МВС України в Київській області від 26 січня 2008 року №38 о/с ОСОБА_8 був звільнений з посади першого заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області-начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю з 25 січня 2008 року. Цим же наказом на зазначену посаду з 25 січня 2008 року призначений ОСОБА_9

23 січня 2008 року ОСОБА_4 звернувся із рапортом до начальника ГУ МВС України в Київській області, в якому дав згоду на тимчасове призначення його на посаду першого заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю (далі – УБОЗ) ГУ МВС України в Київській області до моменту увільнення ОСОБА_8 з посади першого заступника начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області-начальника УБОЗ.

Наказом начальника ГУ МВС України в Київській області від 24 січня 2008 року №29 о/с ОСОБА_4 призначений першим заступником начальника УБОЗ.

Суспільні відносини, пов’язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України "Про державну службу"від 16 грудня 1993 (3723-12) року.

Згідно зі статтями 9 і 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України (254к/96-ВР) , спеціальними законами та Кодексом законів про працю України (322-08) .

Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов’язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема, Закон України "Про міліцію"від 20 грудня 1990 року (565-12) та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР (114-91-п) (далі –Положення).

У розділі IV цього Положення (114-91-п) викладено умови призначення на посаду, переміщення та просування по службі осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Саме цими законодавчими актами обґрунтовано керувався апеляційний суд, змінюючи постанову суду першої інстанції.

Апеляційний суд правильно зазначив, що виконуючи рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 травня 2006 року, яке набрало законної сили, про поновлення ОСОБА_8 на посаді першого заступника начальника ГУ МВС України в Київській області –начальника УБОЗ, МВС України і ГУ МВС України в Київській області правомірно звільнили позивача з цієї посади, оскільки відповідно до частини 2 статті 11 Закону України "Про судоустрій України"судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими для виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об’єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

У зв’язку з поновленням на посаді, відповідно до рішення Печерського районного суду м. Києва, полковника міліції ОСОБА_8, позивача правомірно відповідними наказами МВС України від 15 січня 2008 року та ГУ МВС України в Київській області від 17 січня 2008 року №12 о/с було зараховано у розпорядження ГУ МВС України в Київській області, що відповідає вимогам підпункту "в"пункту 40 Положення (114-91-п) , що при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу можуть зараховуватись в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб.

За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав визнавати ці накази протиправними, а тому суд апеляційної інстанції обґрунтовано змінив постанову суду першої інстанції в цій частині та визнав, що вищезазначені накази відповідають Закону України "Про міліцію" (565-12) та Положенню (114-91-п) , прийняті суб’єктами владних повноважень в межах їх компетенції, та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Правильним є рішення апеляційного суду про відмову ОСОБА_4 у задоволенні позову про визнання протиправним наказу МВС України від 25 січня 2008 року №151 та наказу ГУ МВС України в Київській області від 26 січня 2008 року №38 в частині призначення ОСОБА_7 першим заступником начальника ГУ МВС України в Київській області –начальника УБОЗ, оскільки ці нормативно-правові акти видані відповідними посадовими особами в межах їх повноважень і не стосуються правовідносин проходження саме позивачем публічної служби.

Вирішуючи спір, апеляційний суд правильно виходив з того, що переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ з вищих посад на нижчі провадяться лише з підстав, передбачених пунктом 45 Положення (114-91-п) :

а) при скороченні штатів;

б) за станом здоров’я згідно з висновком військово-лікарської комісії;

в) за особистим проханням;

г) за службовою невідповідністю, виходячи з професійних, моральних і особистих якостей;

д) у порядку дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ або за клопотанням товариського суду честі середнього і старшого начальницького складу.

Таких обставин переміщення ОСОБА_4 на нижчу посаду не було, а тому відповідачі повинні були діяти відповідно до вимог пункту 48 Положення (114-91-п) , які передбачають обов’язкове проведення атестації осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, якщо переміщення по службі проводиться по закінченні року з дня останньої атестації, а у виняткових випадках незалежно від цього строку.

Виходячи з того, що як на час переміщення ОСОБА_4 на нижчу посаду, так і у попередній рік, його атестація не проводилась, апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновком суду першої інстанції, що переміщення позивача на нижчу посаду відбулося не на підставі повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому наказ ГУ МВС України в Київській області від 24 січня 2008 року №29 о/с про переведення ОСОБА_4 на нижчу посаду –першого заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в Київській області є протиправним.

Разом з тим, відмовляючи ОСОБА_4, у задоволенні позову про поновлення на посаді першого заступника начальника ГУ МВС України в Київській області –начальника УБОЗ, апеляційний суд правильно зазначив, що спірні правовідносини не регулюються положеннями пункту 6 частини 1 статті 40 КЗпП України, як це помилково зазначив суд першої інстанції.

Відповідно до абзацу 4 пункту 21 Положення (114-91-п) особи рядового і начальницького складу зобов’язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами прямих начальників, пунктом 40 цього Положення (114-91-п) передбачено, що призначення на посади рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністерством внутрішніх справ України відповідно до його компетенції.

За таких обставин, у зв’язку з правомірним звільненням позивача з посади першого заступника начальника ГУ МВС України в Київській області –начальника УБОЗ, правових підстав зобов’язати відповідачів призначити ОСОБА_4 саме на цю посаду з відповідним вивільненням з неї інших осіб немає.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа –ОСОБА_7, про визнання незаконними наказів та поновлення на посаді –без змін.