Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого судді –Сіроша М.В.

суддів : Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

при секретарі Сорокіній Л.В.

за участю представника відповідача –Бабенка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі на постанову Господарського суду мiста Севастополь від 11 липня 2008 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2008 р. у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі до Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" про стягнення штрафних санкцій, -

Державна інспекція з контролю за цінами в місті Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" про стягнення штрафних санкцій на суму 207097, 47 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно отримав доход у зв`язку з неправомірним незастосуванням знижки портового збору при заході та виході Т/х "Darya Noor" до порту Севастополь, чим порушив вимоги Закону України "Про ціни та ціноутворення" (507-12) .

Постановою господарського суду міста Севастополя від 11 липня 2008 року залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2008 р. у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з необґрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Державна інспекція з контролю за цінами в місті Севастополі подала касаційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду міста Севастополя від 11 липня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2008 р. скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скарга обгрунтована невірним застосуванням норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обгрунтованості застосування норм матеріального права, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав до її задоволення.

Як вірно встановлено судами, з 28.01.2008 по 15.02.2008 Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Севастополі було здійснено перевірку дотримання порядку застосування тарифів на комплекс робіт, пов`язаних з обробкою вантажів, а також зборів та виплат на послуги у морських портах державного підприємства "Севастопольський морський торговий порт" за період з 01.02.2007 по 01.02.2008.

Перевіркою встановлено, що при нарахуванні корабельного збору для суховантажу "Darya Noor", який прибув з Іллічевського морського торгового порту не було надано 50% знижку від базової ставки корабельного збору. Згідно накладної - invoice від 17.02.2007 № 29-2 корабельний збір за вхід до порту та виходу з нього був нарахований в розмірі 13621,8 дол. США та 13621,9 дол. США за ставкою 0,1 дол. США за куб.м. об`єма судна –136218 м. куб. (68790,09 грн.) Відповідно до матеріалів перевірки корабельний збір повинен скласти 6810,9 дол. США за вхід та 6810,9 дол. США за вихід.

Також в ході перевірки було встановлено, що на дисбурсменському рахунку від 01.02.2007 № 35-1 безпідставно завищена ставка за користування буксирами при заході до порту Севастополь, панамського судна "Hind" портом отримана сума 48 доларів, що у гривневому еквіваленті за курсом Національного банку станом на 01.02.2008 –5,05 грн. за 1 долар складає 242,4 грн.

Правильним є посилання судів на пункт 12 Постанови Кабінету Міністрів від 12.10.2000 № 1544 "Про портові збори" (1544-2000-п) який передбачає, що для суден груп А, Б і Г нарахування корабельного збору здійснюється за кожний вхід у порт і вихід з нього за 1 куб. метр об'єму судна за ставками 0, 1 доларів США. Згідно з пунктом 15 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів у разі коли судна групи А протягом одного рейсу заходять послідовно у кілька портів України, корабельний збір справляється у разі заходження в два порти - із знижкою 50 відсотків базової ставки у кожному порту.

Як вбачається із генеральної декларації Т/х "Darya Noor" у п. 12 "відомості про рейс" зазначено Іллічевськ –Севастополь. Вантаж та пасажири на судні відсутні. Згідно заявки від 25.02.2007 ціллю заходу Т/х "Darya Noor" є завантаження 57000 тон продукції, маршрут плавання - Севастополь –Філадельфія.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що Т/х "Darya Noor" на території України було зроблено не менше двох рейсів - перший - Іллічевськ –Севастополь, під баластом, другий - Севастополь –Філадельфія, тобто порт Севастополь є відправним пунктом при здійснення рейсу Т/х "Darya Noor" - Севастополь - Філадельфія, отже захід в порт Севастополь неможливо розцінювати як послідовний захід в другий порт на території України протягом одного рейсу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з листом Науково–дослідного проектно–конструкторського інституту морського флоту України "УКРНДІМФ" № 15/9 від 02 квітня 2008 року, рейс морського транспорту судна - процес перевезення вантажів або пасажирів за визначений інтервал часу між географічними пунктами або районами. При цьому початком кожного рейсу вважається момент повного звільнення судна від попереднього перевезення. Цей момент визначає закінчення наступного рейса. Коли Т/х "Darya Noor" після розвантаження у порту Іллічевськ заходить під завантаження у порт Севастополь в баласті, то цей порт являється першим портом заходу судна в новому рейсі. Захід Т/х "Darya Noor" в порт Іллічевськ відноситься до попереднього рейсу судна, а не до наступного (нового). Також, у листі Науково–дослідного проектно–конструкторського інституту морського флоту України "УКРНДІМФ" № 15/9 від 02.04.2008 зазначається, що у випадку надання Т/х "Darya Noor" знижки ставки корабельного збору, ця знижка являється неправомірної, яка призвела б до безпідставного зниження доходів порту.

Як вбачається із матеріалів справи, сума у розмірі 40 доларів США була нарахована субпідрядником ФОП ОСОБА_2 по рахунку 1.4 від 31.01.2007 за послугу допоміжного судна з зняття та доставки на берег комісії про що зазначене в дісбурсментському рахунки, який був перевірений капітаном судна та підписаний судновласником.

З огляду на викладене, суди повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обгрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову господарського суду міста Севастополя від 11 липня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2008 р. у справі № 5020-11/099 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 237 –239 КАС України (2747-15) .