Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2007 року

у справі № 5/432-13/68-А (22а-1593/07)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультімед-Фарм"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

У лютому 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Мультімед-Фарм"звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Господарського суду Львівської області від 12 квітня 2007 року в адміністративному позові відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2007 року скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення №0002592320/0/29439 від 28 грудня 2006 року.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено Акт № 879/356/23-0/30918480 від 19 грудня 2006 року (далі –Акт).

На підставі Акта було винесено податкове повідомлення-рішення №0002592320/0/29439 від 28 грудня 2006 року, яким було визначено позивачу податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 23 577 грн. 53 коп., в т.ч. 15 718 грн. 35 коп. основного платежу та 7859 грн. 18 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою встановлено порушення статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон України № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (334/94-ВР) ) щодо заниження податку на прибуток за 2005 рік на 15 718 грн. 35 коп., в т.ч. за І квартал 2005 року на 11 968 грн. 35 коп., за ІІ квартал 2005 року на 3750 грн.; підпункту 8.1.1, 8.1.2, 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 Закону України № 889-ІV від 22 травня 2003 року "Про податок з доходів фізичних осіб", що призвело до недобору податку з доходів фізичних осіб в розмірі 891 грн. 85 коп.; статей 3, 6 Закону України від 11 грудня 1991 року №1963-ХІІ "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів".

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем і приватним підприємцем ОСОБА_4 (далі –ПП ОСОБА_4) було укладено договір від 03 січня 2005 року, за яким позивач отримав від ПП ОСОБА_4 послуги щодо пошуку інформації про виробників, постачальників лікарських засобів та виробів медичного призначення в комп’ютерних базах даних; здійснення обробки інформації та пошуку варіантів з питань підготовки, організації та ведення виробництва; продажу продукції (робіт, послуг) замовника; здійснення обробки інформації щодо цінової політики придбання лікарських засобів та виробів медичного призначення; визначення діючих та потенційних конкурентів, їх загальна характеристика та умови роботи, відомості про потенційних споживачів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній; проведення переговорів з потенційними споживачами та укладення договорів, контрактів тощо. Термін дії договору було встановлено з 03 січня 2005 року по 31 січня 2005 року. Сума договору становила 13 250 грн.

31 січня 2005 року між сторонами було підписано акт прийому-передачі наданих послуг, перелік яких відповідає обумовленому предмету договору, визначеному в пункті 1 цього договору.

Аналогічні договори б/н про надання інформаційно-маркетингових та посередницьких послуг були укладені між сторонами 01 лютого 2005 року (термін дії з 01 лютого 2005 року по 28 лютого 2005 року) на суму 14 750 грн., та від 01 березня 2005 року (термін дії з 01 березня 2005 року по 31 березня 2005 року) на суму 17 900 грн. Виконання цих договорів оформлено сторонами актами прийому-передачі наданих послуг: від 28 лютого 2005 року на суму 14 750 грн., та від 31 березня 2005 року на суму 17 900 грн.

Вартість наданих приватним підприємцем ОСОБА_4 послуг оплачена позивачем, що підтверджується відповідними документами.

Також, як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір про надання послуг №131/045 від 13 квітня 2005 року, за яким позивач отримав від останнього консультативно-інформаційні та посередницькі послуги щодо формування позитивного іміджу замовника серед керівників аптек.

14 квітня 2005 року сторони за вказаним договором підписали акт № 141/045 прийому-здачі зазначених робіт. Факт оплати наданих приватним підприємцем ОСОБА_5 послуг на суму 15 000 грн. підтверджено відповідними документами.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку про відсутність належного підтвердження фактичного зв’язку між отриманими позивачем послугами та відповідними господарськими операціями, пов’язаними з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції.

Статтею 90 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Договір про надання послуг є двостороннім, консенсуальним та оплатним. Предметом договору про надання послуг є виконання певних дій чи здійснення певної діяльності, які не мають матеріального результату.

Відповідно до приписів пункту 5.1 Закону України № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з частиною пункту 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України № 996-XIV від 16 липня 1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"податкова звітність, що використовує грошовий вимірник ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Частиною 2 статті 9 вказаного Закону передбачений перелік обов’язкових реквізитів, наявність яких дає право на визнання такого документу первинним, а саме: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що акти виконаних робіт за укладеними договорами містять усі необхідні реквізити для визнання таких документів первинними, і є підставою для відображення господарських операцій як у бухгалтерському, так і в податковому обліку.

Більше того, позивачем також було надано суду і письмові звіти про виконану роботу за результатами поточного дослідження кон’юнктури ринку з практичними рекомендаціями, що підтверджує факт здійснення таких господарських операцій та їх фактичне надання.

Таким чином, скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що укладені позивачем договори про надання інформаційно-маркетингових, консультативно-інформаційних та посередницьких послуг відповідають вимогам чинного законодавства України; факт розрахунків між сторонами за договорами підтверджено відповідними документами; підписані акти виконаних робіт та звіти про виконану роботу, відповідають діючому законодавству, є первинними документами, що підтверджують виконання укладених договорів, та є достатніми для віднесення витрат за отримані послуги до валових витрат.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій, а оскаржені судові рішення відповідають вимогам закону і матеріалам справи. Підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.

Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .