А36/75-07 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - 08.04.2010 Прийняття

Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2006 № 0000912303/1, від 12.10.2006 № 000912303/2 та від 29.12.2006 № 0000912303/3 з мотивів їх прийняття з порушенням податкового законодавства України.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2007, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2007, позов задоволено з тих підстав, що прибирання приміщення не є ремонтом, позаяк не змінює фізичні властивості основних фондів, а тому висновок податкового органу про необхідність включення витрат на оплату робіт з прибирання приміщення до валових витрат підприємства з урахуванням обмежень, установлених підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є невірним.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи. Зокрема, в обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що виконані суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Дігтяром Андрієм Анатолійовичем роботи з прибирання приміщення від будівничого сміття після ремонту для приведення цього приміщення у стан, придатний для експлуатації, є складовою ремонтних робіт, а тому витрати на оплату таких робіт є витратами, пов’язаними з поліпшенням основних фондів, облік яких повинен здійснюватись з урахуванням вимог підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Компанія "Авіасервіс"зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх судових інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу –без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача по справі та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ДПІ проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "Компанія "Авіасервіс" за період з 01.01.2003 по 01.01.2006, оформлену актом від 10.05.2006 № 910/23-3/24988693;

- в ході цієї перевірки податковим органом було виявлено, зокрема, факт включення позивачем до складу валових витрат витрат на оплату робіт з прибирання приміщення від будівельного сміття після ремонту та приведення цього приміщення у стан, придатний для експлуатації, у сумі 15000 грн., з перевищенням ліміту, установленого підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств";

- за наслідками цієї перевірки та оскарження позивачем первісного рішення ДПІ в адміністративному порядку відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2006 № 0000912303/3, згідно з яким ТОВ "Компанія "Авіасервіс"визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємства у сумі 8 182,5 грн. (у тому числі 5455 грн. за основним платежем та 2727,5 грн. штрафних санкцій).

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правильності відображення позивачем валових витрат з господарської операції з оплати виконання названих робіт у податковому обліку підприємства.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом пункту 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Основним мотивом для задоволення позову судами зазначено те, що витрати на оплату робіт з прибирання приміщення після здійснення ремонту є витратами, пов’язаними з підготовкою позивача до здійснення господарської діяльності, та не належать до ремонтних робіт.

Однак такий висновок попередніх судів слід визнати передчасним. Адже дійсно, самі по собі витрати на прибирання приміщення, метою яких є забезпечення належних і здорових санітарно-побутових умов праці, не змінюють фізичних властивостей приміщення, а тому не належать до категорії ремонтних робіт та включаються до складу валових витрат як сума витрат, понесених у зв’язку з охороною праці, відповідно до пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Водночас прибирання приміщення після будівельних робіт, спричинене саме виконанням таких ремонтних робіт, є невід’ємною складовою цих робіт, оскільки таке прибирання є обов’язковим в силу здійснення ремонту основних фондів підприємства. Тобто роботи з прибирання будівельного сміття, які спричинено саме здійсненням поліпшень основних засобів підприємства, слід розглядати як необхідну частину виконаних ремонтних робіт.

Відповідно ж до підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.

Таким чином, доводи податкового органу про необхідність включення позивачем витрат на оплату виконаних робіт з прибирання відремонтованого приміщення до складу валових витрат підприємства у межах ліміту, встановленого підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є цілком обґрунтованими. А відтак нарахування позивачеві податкового зобов’язання з податку на прибуток згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням слід визнати правомірним.

За таких обставин відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, скасувавши таким чином оскаржувані судові акти попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська задовольнити.

2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2007 у справі № А36/75-07 (22а-274-07) скасувати.

3. У позові відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.