К-40013/09-С Про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни - 22.09.2010 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області про зобов’язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області на постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 24 березня 2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2009 року, -

У березні 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області про зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком починаючи з 09 липня 2007 року.

Постановою Амвросіївського районного суду Донецької області від 24 березня 2009 року позов ОСОБА_1. задоволено частково, а саме, зобов’язано відповідача здійснити позивачу з 22 травня 2008 року по час винесення рішення нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2009 року постанову Амвросіївського районного суду Донецької області від 24 березня 2009 року скасовано, а у справі прийнято нове рішення, яким зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області звернулось з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно ст. 71 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-УІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік"та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п) до теперішнього часу не визнані не конституційними, тому у 2009 році позивачу слід робити виплати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п) .

Такий висновок суду не відповідає нормам матеріального права та зроблений на неповно з’ясованих обставинах справи.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Амвросіївському районі Донецької області та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого статтею 99 КАС України, щодо позовних вимог за 2007 рік.

Правові підстави вирішення позовних вимог щодо 2008 року були правильно визначені судами попередніх інстанцій.

Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"від 28.12.2007 (107-17) внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову за 2008 рік, суди попередніх інстанцій вірно виходили з того, що період нарахування виплат за цей рік має обчислюватись з 22.05.2008року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Щодо доводів відповідача про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом (1058-15) і не стосується "дітей війни"відповідно до ст. 6 Закону, то вони є безпідставними. Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік"від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам віднесеним до категорії "дитина війни".

Таким чином, є всі підстави для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.