Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Федорова М.О.

при секретарі Андрюхіній І.М.

за участю представника

відповідача Паланійчука В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 р.

у справі № 9/289

за позовом Товарної біржі "Західно-Українська товарна біржа"

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 21.02.2007 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 р., позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернівці № 000184170/0 від 23.08.2006 р. (№ 000184170/1 від 18.09.2006 р.) про визначення податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб на суму 72580,17 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці № 000184170/659/10 від 13.10.2006 р. про визначення податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 3586,68 грн.

ДПІ у м. Чернівці подала касаційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального права: п. 1.2 ст. 1, 1.15 ст. 1, п. 12.3 ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 7, ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"та неврахування у повному обсязі положень ст. 15 Закону України "Про товарну біржу".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом перевірки № 3682/23-1/31289721 від 14.08.2006 р. за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2006 р. зафіксовано порушення позивачем вимог п. 12.3 ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"від 22.05.2003 р. № 889-ІV, яке полягало у тому, що товарна біржа, яка вважається податковим агентом, при оформленні договорів купівлі-продажу транспортних засобів не утримувала податок з доходів фізичних осіб за ставкою 13% під час отримання доходу фізичною особою з ціни, зазначеної у договорі-купівлі продажу, але не нижче оціночної вартості об’єкта рухомого майна, визначеної у порядку, передбаченому Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) , та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Мін’юсту України та Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (z1074-03) . Податок з доходів фізичних осіб товарною біржею утримувався з договірної ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, а не з оціночної вартості.

На підставі акту перевірки податковою інспекцією прийнято спірні податкові повідомлення рішення.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини у справі та надали їм правильну правову оцінку на підставі норм законодавства, що підлягають застосуванню при вирішенні даної справи.

Згідно з п. 1.15 ст. 15 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

За приписами п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Стаття 12 визначає порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 вказаного Закону у разі, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

При цьому, п. 12.5 ст. 12 цього ж Закону визначено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Виходячи з того, що товарна біржа не нараховує (не виплачує) оподаткований дохід на користь платника податку, не здійснює посередницьких функцій при продажу об’єкту рухомого майна, а також не є нотаріусом, який, при здійсненні операції з продажу або обміну об'єкта рухомого майна, визначених статтею 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", цим Законом визначений податковим агентом, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з позицією судів попередніх інстанцій про те, що товарна біржа, метою діяльності якої є надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій (ст.ст. 1, 4 Закону України "Про товарну біржу"від 10.12.1991 р. № 1956-ХІІ) та забезпечення, зокрема, створення умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг без права здійснювати біржові операції, оскільки таке право мають лише її члени або брокери, які зобов’язані провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі, не є податковим агентом при засвідченні договорів купівлі-продажу рухомого майна.

Відповідно підстави для покладення на товарну біржу, як на податкового агента, відповідальності за порушення вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) відсутні.

Як було правильно зазначено судами попередніх інстанцій, податковим агентом по операціям з об’єктами рухомого майна є юридичні особи, які здійснюють посередницькі функції при продажу об’єктів рухомого майна за відповідними договорами доручення або комісії, або нотаріус, який посвідчує такі договори.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає за правильне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення –без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернівці залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернівецької області від 21.02.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.