Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Матолича С.В., Розваляєвої Т.С., Чалого С.Я.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 10 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2009 року у справі №27/196/08-АП за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі про стягнення заборгованості, -

У квітні 2008 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Оріхівському районі, в якому просило стягнути з відповідача 2724,02 грн. заборгованості зі сплати пені, штрафу за несвоєчасне перерахування страхових внесків, не прийнятих до заліку витрат, штрафу за порушення порядку витрачання страхових коштів.

Постановою господарського суду Запорізької області від 10 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2009 року, позовні вимоги задоволені.

_________________________________________________________________________________________________________________

Справа № К-17348/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Державна податкова інспекція у Оріхівському районі звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами існує спір щодо правомірності видачі санаторно-курортної путівки ОСОБА_1., за що до відповідача були застосовані штрафні санкції і не прийняті до заліку суми витрат у сумі вартості путівки.

Відповідно до п.4.14 Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2005 року №55) при відсутності прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки, застрахованій особі путівка не видається.

Судами також встановлено, що ОСОБА_1. була звільнена у зв’язку зі скороченням чисельності працівників, згідно наказу від 18.09.2006 р.

Відповідно до протоколу комісії з питань соціального страхування від 15.09.2006 р. прийняте рішення про надання ОСОБА_1. путівки.

Часткова оплата вартості путівки ОСОБА_1 була внесена 29.09.2006 р., тобто на час, коли остання вже не була застрахованою особою.

Таким чином, суди вірно зазначають про порушення відповідачем вимог діючого законодавства при видачі путівки.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та п.5.1 Інструкції передбачено, що страхувальник –роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2724,02 грн. заборгованості зі сплати пені, штрафу за несвоєчасне перерахування страхових внесків, не прийнятих до заліку витрат, штрафу за порушення порядку витрачання страхових коштів.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оріхівському районі Запорізької області –відхилити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 10 червня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.