А23/46 Про визнання недійсними рішень щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій - 01.04.2010 Прийняття

У січні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними рішень ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.08.2006р. №0000572306/0 та №0000582306/0, від 16.10.2006р. №0000572306/1, №0000582306/1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що перевірка, яка була проведена контролюючим органом здійснена з порушенням порядку проведення таких перевірок та з перевищенням повноважень наданих відповідачу законом, а висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи. Позивач стверджує, що при оформленні попереднього замовлення банкету не було здійснено операції з купівлі-продажу товару (у т.ч. і операції з продажу алкогольних напоїв), яка б потребувала проведення через реєстратор розрахункових операцій (далі –РРО), а отже, на думку позивача, відсутні підстави для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2007р. у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що дії податкового органу щодо проведення перевірки та складання акту перевірки відповідають нормам закону, що зумовлює правомірність застосування до позивача штрафних санкцій.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2007р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято у справі нове рішення, яким позов було задоволено в повному обсязі. Визнано недійсними рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.08.2006р. №0000572306/0 та №0000582306/0, від 16.10.2006р. №0000572306/1, №0000582306/1, судові витрати в сумі 5,10грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Судова колегія апеляційної інстанції приймаючи рішення у справі виходила з того, що проведена перевірка, яка стала підставою для застосування оскаржуваних рішень про застосування до позивача штрафних санкцій суперечить вимогам ст.ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"і, оскільки будь-яких інших доказів щодо наявності порушень з боку позивача правил здійснення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу матеріали справи не містять, то є підстави стверджувати про недоведеність факту правопорушення та необґрунтованості прийнятих рішень якими застосувано санкції до позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою звернулася ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, в якій поставлено питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2007р. як такої, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишення в силі постанови господарського суду Дніпропетровської області від 21 березня 2007р..

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом було проеведено перевірку господарської одиниці (кафе розташованого по вул.Набережна Перемоги,67-Д у м.Дніпропетровську, яке належить СПД ОСОБА_1) щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, про що складено акт від 27.07.2006р. №000098.

Згідно висновків вказаної перевірки було встановлено порушення суб’єктом господарювання вимог п.п.1,2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(в редакції на час здійснення перевірки) та ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Судами встановлено, що в ході перевірки відбулось замовлення в кафе банкету (замовлено продуктів харчування та алкогольних напоїв на суму 758,50грн.) і завдаток в сумі 600,00грн. прийнято без застосування реєстратора розрахункових операцій.

За результатами перевірки було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.08.2006р.:

- №0000572306/0 яким за порушення п.1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"визначено суму штрафних санкцій в розмірі 3000,00грн.;

- №0000582306/0 яким у відповідністю зі ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено суму штрафних санкцій в розмірі 1700,00грн..

За результатами розгляду скарги позивача податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.10.2006р. №0000572306/1, №0000582306/1 у яких суми санкцій залишились незмінними.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"містить перелік обставин, виникнення яких дає право податковому органу здійснити виїзну перевірку платника податків, однак при здійсненні вищевказаної перевірки відповідачем не було додержано вимог визначених для її проведення, зокрема, суд вказує про не надання платнику податку під розписку наказу керівника податкового органу на проведення перевірки.

Суд касаційної інстанції не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону (265/95-ВР) здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Крім того, згідно з статтею 16 цього Закону, контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону (265/95-ВР) .

Статтею 16 вказаної вище норми Закону визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону (265/95-ВР) , а відповідно до частини 4 вказаної статті планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Стосовно планових перевірок суб'єктів господарювання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій органами державної податкової служби, то згідно з пунктом 2.6 додатка 2 Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні, затверджених наказом ДПА України від 11.10.2005р. №441 (v0441225-05) , такі перевірки проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби.

Слід зауважити, що статтею 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", на яку послався суд апеляційної інстанції, визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а в даному випадку ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська була проведена перевірка контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом господарювання.

У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг' (265/95-ВР) є спеціальним.

Отже, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) і пунктом 2.6 додатка 2 до наказу ДПА України від 11.10.2005р. №441 (v0441225-05) "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні"проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби і за наявності направлень на перевірку.

За таких обставин, оскільки перевірка позивача була проведена на підставі плану контролюючого органу, то зазначена перевірка є плановою та такою, що проведена в порядку, встановленому Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Крім того, слід зазначити, що перевіркою діяльності позивача було виявлено проведення розрахункової операції (отримання завдатку на замовлення банкету) без застосування РРО.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Тобто даною нормою закону законодавець передбачив можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги, а отже здійснення розрахункових операцій під час реалізації товару (послуг) не вимагає збігу в часі операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем правочину.

Розрахунковий документ, згідно із визначенням наданим цьому терміну в Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. №614 (z0105-01) передбачено, що реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації. Пунктом 4.5. цієї норми обумовлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.

Статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"встановлено обов’язок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. А також відповідальність невиконання зазначеного обов’язку передбачена п.1 ст.17 вказаного Закону.

Таким чином, приймаючи завдаток (передоплату) за організацію та обслуговування банкету між позивачем та замовником фактично було укладено угоду щодо надання послуги та проведено реалізацію цієї послуги, тому незалежно від того чи надано реалізовану послугу фактично, отримані кошти мали бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму із видачею такого чека замовнику.

Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України висловила правову позицію щодо застосування вказаної норми права при розгляді справ цієї категорії. Зокрема, у постанові від 01.04.2009р. під час розгляду за винятковими обставинами справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК групп"до ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя про визнання недійсним рішення, а також у постанові від 16.06.2009р. під час розгляду за винятковими обставинами справи за позовом суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 до ДПІ у Київському районі м.Одеси про скасування рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірних висновків відносно того, що податковим органом правомірно та у межах своїх повноважень проведено перевірку позивача, та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.