К-36136/09-С Про визнання нечинною вимоги - 07.09.2010 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_8 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року у справі за позовом Державного підприємства "Дельта-лоцман" до Контрольно-ревізійного управління в Миколаївській області, третя особа –ОСОБА_8 про визнання нечинною вимоги в частині,

26 травня 2008 року Державне підприємство "Дельта-лоцман"звернулось з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Миколаївській області про визнання нечинними пунктів 6, 8 вимоги від 09 квітня 2008 року № 14-05-14/2589.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03 липня 2008 року до участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_8.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 29 липня 2008 року позов задоволено частково: визнано нечинним п. 6 вимоги від 09 квітня 2008 року № 14-05-14/2589 щодо забезпечення повного відшкодування незаконних витрат по оплаті праці на суму 1 905 261 грн. 42 коп.; визнано нечинним п. 8 вимоги від 09 квітня 2008 року № 14-05-14/2589 в частині визначення суми незаконних витрат в розмірі 6 651 000 грн. 50 коп. за договорами, укладеними з ТОВ "Трафік-ОСК", ТОВ "СБК РИФ", ТОВ "Адамас-Сервіс"; в решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року скасовано постанову Господарського суду Миколаївської області від 29 липня 2008 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, третя особа звернувся з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач та відповідач просили залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції –без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заступником начальника відділу інспектування суб’єктів підприємницької діяльності Контрольно-ревізійного управління в Миколаївській області проведено виїзну планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Дельта-лоцман"за період з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

Результати ревізії оформленні актом від 28 березня 2008 року № 14-24/29.

09 квітня 2008 року відповідачем складено вимогу щодо усунення порушень за результатами перевірки ДП "Дельта-лоцман".

Відповідно до п. п. 6, 8 позивачу виставлені вимоги про забезпечення повного відшкодування незаконних витрат по оплаті праці (з нарахуванням) в частині виплати заробітної плати по завищеним окладам, премій та інших незаконних витрат працівникам підприємства на суму 3 035,8 тис. грн.., з наданням завірених копій первинних підтверджуючих документів; прийняття заходів щодо відшкодування незаконних витрат, понесених ДП "Дельта-лоцман"за договорами, укладеними з ТОВ "СБК РИФ", ТОВ "Адамас-Сервіс"та ТОВ "Трафік ОСК", в сумі 6 651,5 тис. грн.

Вимоги відповідача здійснені на підставі порушень, встановлених актом від 28 березня 2008 року № 14-24/29, а саме:

- старшому фахівцю сектору статистики та аналізу ОСОБА_9 встановлено посадовий оклад, виходячи із коефіцієнту відносно мінімальної заробітної плати –4,5 (при максимально можливому розмірі зазначеного коефіцієнта, обумовленого в таблиці № 1 Додатку № 4 Колективного договору на 2007-2009 роки –4,00). Це порушення призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати у зв’язку із завищенням посадового окладу зазначеному працівнику у 2007 році на суму 6 254 грн 18 коп. та відповідно до зайвого перерахування до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на суму 2 191 грн 62 коп.;

- ОСОБА_8 нараховано та зайво сплачено за час вимушеного прогулу 1 119 889 грн 25 коп.;

- працівникам підприємства за період з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2007 року встановлені випадки нарахування премій в розмірах, вищих за розміри, встановлені відповідними наказами керівника підприємства та колективним договором на 2007-2009 роки. Такі порушення призвели до матеріальної шкоди та до безпідставного завищення витрат підприємства на суму 102 341 грн 90 коп., в тому рахунку в 4 кварталі 2006 року в розмірі 37 739 грн 22 коп., в І кварталі 2007 року –в розмірі 64 602 грн 68 коп.;

- наказом по підприємству від 29 грудня 2007 року № 575-з відсоток щомісячного преміювання за листопад 2007 року визначено в розмірі 100 %, тоді як фактично відсоток преміювання працівників підприємства за листопад 2007 року, розрахований за даними бухгалтерського та оперативного обліку підприємства з урахуванням вимог Положення "Про преміювання працівників ДП "Дельта-лоцман", становить 34 %. Це порушення призвело до зайвого нарахування та виплати премії працівникам підприємства в грудні 207 року на суму 1 440 140 грн 45 коп. та, відповідно, до зайвого перерахування до державних цільових фондів нарахувань на заробітну плату на суму 362 779 грн 07 коп.

- при укладанні договорів між ДП "Дельта-лоцман"та ТОВ "СБК РИФ", ТОВ "Адамас-Сервіс", ТОВ "Трафік ОСК"були порушені норми Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (1490-14) . В зв’язку з здійсненням нераціональних витрат за цими договорами підприємству нанесено збитки в сумі 6 651,5 тис. грн.;

Частково задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість в частині визнання нечинним п. 6 вимоги відповідача щодо забезпечення повного відшкодування незаконних витрат на оплату праці на суму 1 905 261 грн 42 коп., а також в частині визнання нечинним пункту 8 вимоги в частині визначення суми незаконних витрат в розмірі 6 651 000 грн 50 коп.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом із тим, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що п. п. 6, 8 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Миколаївській області від 09 квітня 2008 року викладені з перевищенням повноважень управління.

Із змісту п. п. 6, 8 вимоги вбачається, що позивача зобов’язано забезпечити повне відшкодування заподіяної державному підприємству матеріальної шкоди в розмірі 3 035 800 грн 00 коп., а також вжити заходи щодо відшкодування незаконних витрат, понесених ДП "Дельта-лоцман"за договорами, укладеними з ТОВ "СБК РИФ", ТОВ "Адамас-Сервіс"та ТОВ "Трафік ОСК"в сумі 6 651,5 тис. грн.

Проте, такі вимоги є незаконними.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 2 Закону України "Про контрольно-ревізійну службу в Україні"головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (2939-12) порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 35 Порядку (550-2006-п) проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (550-2006-п) , визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Відповідно до п. 46 Порядку (550-2006-п) якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з п. 49 Порядку (550-2006-п) у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

Отже, встановивши, що державному підприємству задано шкоду, управління ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

За таких підстав п. 6 вимоги щодо забезпечення повного відшкодування незаконних витрат по оплаті праці (з нарахуванням) в частині виплати заробітної платі по завищеним окладам, премій та інших незаконних витрат працівникам підприємства на суму 3 035,8 тис грн, з наданням завірених копій первинних підтверджуючих документів, є безпідставною.

Крім того, пунктом 50 Порядку (550-2006-п) встановлено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Отже, пункт 8 вимоги про вжиття заходів щодо відшкодування незаконних витрат, понесених ДП "Дельта-лоцман"за договорами, укладеними з ТОВ "СБК РИФ", ТОВ "Адамас-Сервіс"та ТОВ "Трафік ОСК"в сумі 6 651,5 тис. грн, також не узгоджується з повноваженнями контрольно-ревізійного управління.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.