Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

при секретарі судового Шевченко Ю.В.,

засідання

за участю позивача –ОСОБА_5, прокурора –Гудзя О.М.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу прокуратури Черкаської області на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.06.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 у справі за позовом ОСОБА_5 до прокуратури Черкаської області про визнання незаконними наказів прокурора Черкаської області та поновлення на роботі,

У червні 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до прокуратури Черкаської області про визнання незаконними наказів прокурора Черкаської області та поновлення на роботі.

Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.06.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009, задоволено позов ОСОБА_5 Визнано незаконним та скасовано накази прокурора Черкаської області №278 від 23.12.2006, №14-к від 05.02.2007 і №19-к від 19.02.2007 про звільнення з займаної посади слідчого прокуратури Корсунь-Шевченківського району ОСОБА_5 та поновлено його на посаді, стягнуто з прокуратури Черкаської області на його користь 8651 грн. 08 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відмовлено у задоволенні позову у частині визнання незаконним та скасування наказу прокурора Черкаської області №121 від 05.06.2006 про оголошення догани слідчому прокуратури Корсунь-Шевченківського району ОСОБА_5

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, прокуратура Черкаської області подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5

Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішень, і тому вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін з наступних підстав.

Судами було встановлено, що ОСОБА_5 з 28.06.1995 року працював слідчим прокуратури Городищенського району, а з 15.11.2000 –слідчим прокуратури Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Наказом прокурора Черкаської області від 05.06.2006 року №121 ОСОБА_5 оголошено догану. За результатами перевірки прокуратури Корсунь-Шевченківського району Черкаської області наказом прокурора Черкаської області від 23.12.2006 року №278 за неналежне виконання службових обов’язків, недбале розслідування кримінальних справ, порушення кримінально-процесуального законодавства при реєстрації та розгляді заяв і повідомлень про злочини та пригоди і веденні досудового слідства, перекручування статистичної звітності, що в сукупності призвело до порушень конституційних прав і свобод громадян, ОСОБА_5 було звільнено з займаної посади. Оскільки ОСОБА_5 на час винесення наказу знаходився на лікарняному, наказами від 05.02.2007 року № 14-к і від 19.02.2007 року №19-к дата його звільнення була змінена на 19.02.2007.

Частиною 1 статтею 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 року № 1796-XII (1796-12) встановлено, що дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Відповідно до статті 11 зазначеного статуту дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, щодо незаконності звільнення позивача з займаної посади, оскільки такий вид стягнення як звільнення позивача з займаної посади не відповідає тяжкості скоєного ним дисциплінарного проступку та при накладенні дисциплінарного стягнення не достатньо було враховано особу працівника і попередні результати його роботи.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу прокуратури Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.06.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 у справі за позовом ОСОБА_5 до прокуратури Черкаської області про визнання незаконними наказів прокурора Черкаської області та поновлення на роботі –без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.