Колегія суддів першої судової палати Вищого адміністративного суду України у складі:

суддів Кравченко О.О.

Чалого С.Я.

Розваляєвої Т.С.

Леонтович К.Г.

Бим М.Е.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 30 травня 2007 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2007 р. у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання незаконними дій та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, -

У грудні 2006 року ОСОБА_6 звернувся до Стахановського міського суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання дій незаконними та зобов’язання зробити перерахунок пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією довідки МСЕК № 0087719 (а.с.10) та отримує пенсію, призначену йому у відповідності з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) . Згідно зі ст. 54 цього Закону призначений розмір пенсії для інвалідів 3 групи повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки вказані пенсії виплачуються у меншому розмірі, позивач 11 жовтня 2006 року звернувся до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії та встановлення її у визначеному законом розмірі, але йому у цьому було відмовлено.

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 30 травня 2007 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2007 р., позовні вимоги задоволено частково: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області неправомірними. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_6 з 13 жовтня 2006 р. в розмірі 2196 грн. та призначено додаткову пенсію в розмірі 183 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області, в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_6 є інвалідом 3-ї групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1-ї категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього Закону.

У статті 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини четвертої статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3-ї групи, щодо яких установлено зв’язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Розрахунок пенсій позивачу Управління ПФУ провело виходячи з розміру 19,91 грн., установленого чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) (далі - постанова КМУ від 3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) ).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 (523-97-п) . Ця постанова є чинною, її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а в пункті 2 постанови від 3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

При вирішенні спору суди першої та апеляційної інстанцій, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, обґрунтовано визнали, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої статті 28 Закону № 1058-ІУ, на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою. Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"№ 3235-IV від 20.12.05 (3235-15) з метою приведення окремих норм законів у відповідність із Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) зупинено на 2006 рік дію пунктів статей вказаного Закону (796-12) в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні, враховуючи наступне.

З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача діяти відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум, тому рішення судів в цій частині підлягають зміні.

Враховуючи, що суди попередніх інстанцій допустили вказані порушення, і судові рішення є помилковими лише в цій частині, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність зміни судового рішення в цій частині.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області задовольнити частково.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 30 травня 2007 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2007 р. змінити.

Абзаци третій та четвертий постанови Стахановського міського суду Луганської області від 30 травня 2007 р. скасувати та у цій частині прийняти нове рішення.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області провести перерахунок основної пенсії ОСОБА_6 виходячи з 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі –50 процентів мінімальної пенсії за віком по 3 групі інвалідності відповідно до ст. 49, ст. 50, ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .

В іншій частині постанову Стахановського міського суду Луганської області від 30 травня 2007 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2007 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та у строки, передбачені статтями 237- 239 КАС України.