Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Леонтович К.Г., Матолича С.В., Харченка В.В., Чалого С.Я.

при секретарі: Сірик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року у справі № 2/7646-А/5025 за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити дії, -

У жовтні 2007 року ПП ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання надати відповідь на заяву із зазначенням наступного: 1) скільки по площі з номером поля та ділянки та знаходженням за межами населеного пункту або в населеному пункті є вільної землі, на яку на даний час не оформлені договори оренди та відповідно можуть бути надані в оренду для сільськогосподарського товарного виробництва; 2) скільки по площі з номером поля та ділянки є вільних земель, на яких передбачено створення селянсько-фермерського господарства; 3) скільки по площі є вільних від оренди земель водного фонду на території сільської ради (в межах населеного пункту або за межами), передбачених для риборозведення, створення зон відпочинку та спортивного рибальства, а також стягнення шкоди.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2007 року в задоволені позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

В касаційній скарзі ПП ОСОБА_2 просить змінити постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені, та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.

Частиною 3 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови виконавчі органами місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Статтею 21 Закону України "Про інформацію" визначено, що інформація державних органів та органів місцевого і регіонального самоврядування - це офіційна документальна інформація, яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого і регіонального самоврядування.

Згідно ст. 32 Закону України "Про інформацію" органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовувати публічні виступи своїх посадових осіб.

Згідно приписів пункту "і" ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить інформування населення відповідної територіальної громади щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок.

На час звернення до сільради з заявою про надання інформації не являлась жителем населеного пункту Крюківщинської сільської ради.

Крім того, відповідно до ст. 15 Земельного кодексу України ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок, віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі відносин.

Отже, до повноважень відповідача не входить надання інформації, за якою звернулась позивачка, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Разом з тим апеляційний суд помилково скасував правильну по суті постанову суду першої інстанції, яка відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та ухвалена з додержанням норм процесуального права.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому зазначена обставина відповідно до ч.1 ст.226 КАСУ є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду, та залишення в силі рішення суду першої інстанції

Керуючись ст.ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2009 року - скасувати.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2007 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.