Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Кравченко О.О., Цуркана М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року у справі №2-а-122/08 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області про зобов'язання виплатити недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 5-ого травня, -

ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що йому, як інваліду війни ІІ групи, відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня належить виплачувати разову грошову допомогу у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Посилаючись на те, що такі виплати у 2008 році проводилися не в повному обсязі, позивач просив визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області у нездійсненні виплати одноразової допомоги до 5 травня, стягнення одноразової грошової допомоги за 2008 рік в сумі 3 448 грн. 00 коп.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року, позов задоволено частково.

В касаційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом війни, має 2 групу інвалідності, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) частину 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України". Постановою Кабінету Міністрів України № 183 від 12 березня 2008 року (183-2008-п) встановлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги інвалідам війни ІІ групи здійснюється у розмірі 400 грн. 00 коп.

Виплата вказаної допомоги проводилась позивачу в розмірах, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , а саме: 400 грн. 00 коп.

Задовольняючи позов в частині виплати недоплаченої суми допомоги за 2008 рік, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнані неконституційними положення пункту 20 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , яким встановлені виплати щорічної разової допомоги щорічної грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни 2 групи.

Проте з висновками судів не можна погодитись.

Судами правильно встановлено, що на період виникнення правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти ( Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) ), які мають однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня інвалідам війни 2 групи.

Отже для вирішення цього спору необхідно визначитись, який з цих законів є пріоритетним та підлягав застосуванню.

Згідно з ст. 75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України (254к/96-ВР) не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (v004p710-97) у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Таким чином дії відповідача по виплаті щорічної грошової допомоги у розмірах, встановлених Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) , не можна визнати неправомірними, оскільки норми вказаного закону мають пріоритет над нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Тобто, рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

На момент виникнення спірних відносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) були діючими.

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області –задовольнити.

Скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 серпня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2008 року, та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради Донецької області про зобов'язання виплатити недоплачену разову щорічну грошову допомогу до 5-ого травня за 2008 рік – відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.