К-7719/07 Про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 16.03.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в Рівненській області на постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 13.12.2006 та постанову апеляційного суду Рівненської області від 01.03.2007 у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації в Рівненській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

У листопаді 2006 року ОСОБА_4 звернулася до Зарічненського районного суду Рівненської області з позовом до Державної податкової адміністрації в Рівненській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Зарічненського районного суду Рівненської області від 13.12.2006 позов ОСОБА_4 було задоволено. Поновлено ОСОБА_4 строк звернення до суду. Поновлено ОСОБА_4 на попередній посаді заступника начальника інспекції – начальника Зарічненського відділення Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції. Стягнуто з Державної податкової адміністрації в Рівненській області на користь ОСОБА_4 26 727,08грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді та стягнення заробітної плати звернута до негайного виконання.

Постановою апеляційного суду Рівненської області від 01.03.2007 апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації в Рівненській області було задоволено частково. Постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 13.12.2006 змінено. Визнано ОСОБА_4 поновленою на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Дубровицькому районі з 10.04.2006. Стягнуто з Державної податкової адміністрації в Рівненській області на користь ОСОБА_4 28 596,33грн. заробітку за час вимушеного прогулу. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Державна податкова адміністрація в Рівненській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 13.12.2006 та постанову апеляційного суду Рівненської області від 01.03.2007 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач з 11.09.2002 працювала на посаді заступника начальника інспекції –начальника Зарічненського відділення Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції. Наказом голови Державної податкової інспекції в Рівненській області від 10.04.2006 № 41-о ОСОБА_4 було звільнено із займаної посади за порушення присяги державного службовця, відповідно до п. 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу", оскільки постановою Рівненського міського суду від 03.11.2005 ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні у березні 2005 року корупційного діяння, передбаченого п. "а"ч. 2 ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією", та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Оскільки на думку позивача її звільнення є незаконним та пов’язане з упередженим ставленням до неї відповідача, вона звернулася до суду.

Згідно пункту "6"статті 30 Закону України "Про державну службу"підставою припинення державної служби є порушення присяги державного службовця.

Частиною 1 статті 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Враховуючи, що постановою Рівненського міського суду від 03.11.2005, згідно якої ОСОБА_4 було визнано винною у вчиненні корупційного діяння, її було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу та беручи до уваги, що здійснення корупційного діяння відбулося у березні 2005 року, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо неправомірності наказу голови Державної податкової інспекції у Рівненській області від 10.04.2006 № 41-о про звільнення ОСОБА_4

Крім того, суди дійшли вірного висновку щодо упередженого ставлення відповідача до ОСОБА_4, оскільки з листопада 2005 відповідач достовірно знав про вчинене ОСОБА_4 правопорушення, але ніяких дисциплінарних заходів не застосував. Також 10.02.2006 ОСОБА_4 було попереджено про наступне вивільнення з роботи з 10.04.2006 за п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв’язку з реорганізацією Дубровицької МДПІ. Протягом двох місяців Державною податковою адміністрацією в Рівненській області ОСОБА_4 пропонувалися різні посади у новостворюваній інспекції, що свідчить про відсутність наміру звільняти позивача з роботи за раніше вчинене корупційне діяння. Лише після того, як ОСОБА_4 відмовилася від запропонованих посад, відповідач звільнив її з роботи 10.04.2006, але не за п.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а за п. 6 ст. 30 Закону України "Про державну службу"за вчинення корупційних діянь, чим також порушив процедуру звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації в Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Зарічненського районного суду Рівненської області від 13.12.2006 та постанову апеляційного суду Рівненської області від 01.03.2007 у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації в Рівненській області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - без змін.