Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представника

позивача Діанова О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Таращанському районі Київської області)

на постанову Таращанського районного суду Київської області від 22.12.2006 р.

та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12.03.2007 р.

у справі № 2-а-39/2006 (22а-0316/2007р.)

за позовом Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області

до ОСОБА_5

про стягнення податкового боргу, -

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 22.12.2006 р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12.03.2007 р., позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 4729,39 грн. для погашення податкового боргу перед бюджетом з податку з доходів фізичних осіб.

ДПІ у Таращанському районі Київської області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та змінити постанову суду першої інстанції в частині виключення вартості спадкового майна, отриманого після смерті матері, в сумі 17168,97 грн. Ухвалити нове рішення про задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні допущено заміну позивача у справі - ДПІ у Таращанському районі Київської області його правонаступником –Рокитнянською МДПІ в Київській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

ОСОБА_5 успадкувала за заповітом після смерті ОСОБА_6 та матері –ОСОБА_7 право на земельні частки (пай) на суму 34337,94 грн. та на суму 17168,97 грн., які перебувають у колективній власності КСП, та право власності на майновий пай члена КСП на суму 2042 грн.

31.03.2006 р. подала до податкової інспекції декларацію про доходи, одержані з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р., в якій задекларувала отриману спадщину.

ДПІ у Таращанському районі Київської області прийняла податкове повідомлення від 25.05.2006 р. № 0000421730/0 про визначення податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 6961,36 грн.

У зв’язку з несплатою суми податкового зобов’язання у встановлені законом строки, податкова інспекція виставила першу податкову вимогу від 29.06.2006 р. № 1/15 на податковий борг в сумі 6961,36 грн. та другу податкову вимогу від 03.08.2006 р. № 2/50 на податковий борг в сумі 6961,36 грн.

Задовольняючи частково позов про стягнення з ОСОБА_5 4729,39 грн., що становить 13 відсотків від суми успадкованого майна від ОСОБА_6, у рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_5 не сплатила визначеної податковим органом суми податкового зобов’язання у встановлені строки. Відмовляючи у позові в частині стягнення з ОСОБА_5 2231,97 грн., що становить 13 відсотків від суми успадкованого майна від матері, суд виходив з того, що доходи, одержані у вигляді вартості нерухомих та рухомих об’єктів спадщини спадкоємцями, які належать до члена сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення в силу вимог ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", починаючи з другого кварталу 2005 року, не підлягають оподаткуванню.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними та обґрунтованими оскаржені судові рішення, оскільки такі рішення ухвалені при неповному та всебічному з’ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, та без застосування норм матеріального права, які мали бути застосовані до даних спірних відносин.

При вирішенні позовних вимог податкового органу про стягнення коштів у рахунок податкового боргу, який утворився внаслідок несплати платником податку визначеного податковим органом податкового зобов’язання, суди мали надати оцінку правомірності визначенню податковим органом податковим повідомленням-рішенням такого податкового зобов’язання, адже неоскарження такого повідомлення-рішення платником податку у судовому порядку не є свідченням того, що податковим орган законно та обґрунтовано визначив податкове зобов’язання.

Суди попередніх інстанцій при вирішення спору не врахували, що податковий орган, визначаючи позивачеві податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб, виходив з того, що успадковане ним право на земельну частку (пай) та майновий пай члена КСП є об’єктами комерційної власності.

Суди не надали правової оцінки позиції податкового органу щодо належності успадкованого права на земельну частку (пай) та майновий пай члена КСП до об’єкта комерційної власності, визначеного у п. "в"п. 13.1 ст. 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", до якого застосовуються порядок оподаткування, визначений п.п. "в" п.п. 13.2.1 п.13.2 ст. 13 цього Закону (у разі успадкування членом сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення) та п.п. 13.2.2 п. 13.2 ст. 3 цього Закону (у разі отримання спадщини спадкоємцями, що не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення).

За наведених обставин, суд касаційної інстанції вважає за правильне скасувати оскаржені судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході якого суди мають усунути наведені порушення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області задовольнити частково.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 22.12.2006 р. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12.03.2007 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.