2а-1404/10/0570 Про визнання недійсним рішення - 15.06.2010 Прийняття

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів Василенко Л.А., Губської Л.В.

при секретарі Дегтярьовій А.М.

за участю представників:

від позивача Кузьмишкина Д.В.

від відповідача Потєпалової Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 12 березня 2010 року

по адміністративній справі №2а-1404/10/0570

за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт"

до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області

про визнання недійсним рішення від 25.08.2009 року № 232 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у розмірі 279 907,50 грн., -

Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькі області про застосування економічних санкцій від 25.08.2009 року № 232 у розмірі 279 907,50 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року у справі №2а-1404/10/0570 позовні вимоги задоволені, визнано недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 25.08.2009 року № 232 про застосування до Держаного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" економічних санкцій в розмірі 279 907,50 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Державне підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області; місце знаходження за даними свідоцтва.

Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області було проведено вибіркову перевірку з 14.08.2009р. по 20.08.2009р. за період з 02.01.2008р. по 11.08.2009р.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 20.08.2009р. №504, яким встановлено завищення розміру акордних ставок плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт (зовнішньоторговельні вантажі). 25.08.2009р. позивачем були надані заперечення на вказаний акт, які не були задоволені.

25 серпня 2009 року на підставі зазначеного акту перевірки було складено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якої до Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" застосовано економічні санкції у розмірі 279 907,50 грн., припис №284-232 від 25.08.2009р. та претензія №05-04/232-232 від 25.08.2009р., які отримані позивачем.

На підставі проведеної перевірки та складеного акту, відповідачем прийняте рішення від 25.08.2009 р. № 232 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення в дохід державного бюджету 279 907,50 грн. необґрунтовано отриманої виручки, з яких: необґрунтовано отримана виручка - 93 302,50 грн.; штрафу в розмірі 186 605,00 грн.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно п.2.1.1.4 Збірнику тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженим Наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. №392 (z0476-95) , зареєстрованим в Мінюсті України 26.12.1995р. за №476/1012, ставки плати навантажувально-розвантажувальних робіт, залежно від кількості вантажних операцій, що виконуються портами, поділяються на три категорії: ставки 1-ї категорії - установлені для вантажів, при перевальці яких порт виконує усі роботи, пов'язані з проходженням вантажів через порт (як через склад, так і за прямим варіантом): з моменту початку розвантаження вантажу, який прибув залізницею (на судні або автотранспортом клієнта), і до моменту закінчення його навантаження на судно (або навпаки); ставки 2-ї категорії - установлені для вантажів, які перевантажуються портом зі складу порту на судно (або навпаки), при умові, що завезення вантажів на склади порту (або вивезення вантажів зі складів порту) виконується вантажовласниками. Рівень ставок другої категорії відповідає рівню ставок першої категорії з коефіцієнтом 0,75; ставки 3-ї категорії (стивідорні ставки) - установлені тільки за навантаження портом на судно вантажів, які складується силами та засобами вантажовласника біля борту судна в межах вильоту його вантажних пристроїв, або тільки за розвантаження портом судна і складування вантажу біля борту судна в межах вильоту його вантажних пристроїв. Рівень стивідорних ставок відповідає рівню акордних ставок 1-ї категорії з коефіцієнтом 0,6.

Отже, базовою ставкою є ставка 1 категорії. Дві інші ставки є похідними від першої з відповідним коефіцієнтом 0,75 та 0,6. Ставки за категоріями залежно від тарифної групи, найменування вантажу, постійно змінюються, відповідно до чинного законодавства України. Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 19.04.2007р. №321 (z0400-07) , зареєстрованим в Мінюсті України 20.04.2007р. за №400/13667 та наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.06.2008р. №773 (z0571-08) , зареєстрованим в Мінюсті України 27.06.2008р. за №571/15262, встановлено, що розміри акордних ставок, визначені в таблиці 2.1.1а "Акордні ставки плати за виконання навантажувально-розвантажувальних робіт (зовнішньоторговельні вантажі)"розділу 2А "Зовнішньоторговельні вантажі" Збірника, застосовуються з різними коефіцієнтами.

Згідно з п. 3 наказу Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. №392 (z0476-95) (з відповідними змінами), у перевіряємий період до 07.07.08. акордні ставки плати застосовувались з коефіцієнтом 1,25; з 08.07.08. до 31.08.08. - без коефіцієнту; з 01.09.08. - 1,18 і такий перерахунок вказаних у зазначеній таблиці ставок з урахуванням коефіцієнтів порти виконують самостійно. При цьому, відповідно до п.3 Наказу Міністерства транспорту України від 31.10.1995р. №392 (z0476-95) , якщо застосовуються до підвищеної ставки надбавки або знижки, то насамперед розраховується і округлюється базова підвищена ставка, а потім надбавки або знижки. В зв'язку з тим, що базовою є ставка 1 категорії, спочатку розраховується і округлюється саме вона, а вже потім ставка 2 та 3 категорії.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки прийнято рішення № 232 від 25 серпня 2009 року, яким вирішено вилучити у позивача необґрунтовано отриману суму виручки - 93 302,50 грн. та суму штрафу в розмірі 186 605,00 грн.

25.08.2009 року вказане рішення, претензія і припис направлені позивачу для виконання.

Однак, колегія суддів зазначає, що спірне рішення прийнято в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" (502-2009-п) .

Вказаною Постановою (502-2009-п) передбачено, що органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2010 року, зобов’язані:

- видавати суб’єктові господарювання припис про усунення протягом 30 діб виявлених порушень, підготовлений на підставі акта про проведення перевірки;

- приймати рішення про застосування до суб’єктів господарювання фінансових і адміністративних санкцій лише у разі невиконання ними протягом 30 діб від дня одержання приписів про усунення виявлених порушень;

- не застосовувати санкції за порушення, які усунуті на виконання припису.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ще до спливу 30 – добового строку для виконання припису про усунення виявлених порушень, прийняв рішення про застосування до відповідача фінансових і адміністративних санкцій.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач в порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" (502-2009-п) , прийняв рішення № 232 від 25 серпня 2009 року про вилучення у Державного підприємства "Маріупольський морський торгівельний порт" необґрунтовано отриману виручку у розмірі 93 302,50 грн. та штрафу у розмірі 186 605,00 грн., тому позовні вимоги щодо визнання нечинним рішення від 25.08.2009 року № 232 "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" правомірно задоволені судом першої інстанції.

За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної інспекція з контролю за цінами в Донецькій області не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року у справі №2а-1404/10/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року у справі №2а-1404/10/0570 залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі – 18 червня 2010 року