Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Господарського суду Донецької області від 14.04.2008 року

у справі №7/12а

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2008 року

у справі №22-а-5919/08

за позовом Дочірнього підприємства "Горизонт-Інвест" Науково-дослідного центру "Нафтогазбурмаш"

до Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області,

за участю третьої особи –Відкритого акціонерного товариства "Артемівський завод "Доріндустрія",

та Прокурора Донецької області,

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

Постановою Господарського суду Донецької області від 14.04.2008 року (суддя –Гончаров С.А.), залишеною без ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2008 року (судова колегія у складі: головуючий суддя –Арабей Т.Г., судді –Шаптала Н.К., Яманко В.Г.), позов задоволено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області від 17.12.2003 року №0003622342/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов’язання з податку прибуток у розмірі 2339610,00 грн., з яких 1378300,00 грн. –основний платіж та 961310,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення-рішення від 17.12.2003 року №0003612342/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 1877901,00 грн., з яких 939789,00 грн. –основний платіж та 938112,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Висновок судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень мотивований тим, що передані ВАТ "Артемівський завод "Доріндустрія"основні фонди на загальну суму 4698841,81 грн. є внеском до статутного фонду ДП "Горизонт-Інвест", а не операцією купівлі-продажу, а тому вартість цього майна не підлягає включенню до складу валового доходу підприємства. Крім того, суди дійшли висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, пов’язані з наданням послуг НВП "Зонд", незважаючи на отримання збитків від цих господарських операцій, оскільки специфіка формування ціни на виготовлення замовлених виробів передбачала отримання прибутку при виконанні наступних замовлень.

Вважаючи, що постанова Господарського суду Донецької області від 14.04.2008 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2008 року були прийняті з порушенням норм матеріального права, Артемівська об’єднана державна податкова інспекція Донецької області звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок, викладений у акті планової документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 23.07.2002 року по 01.10.2003 року, про порушення підприємством п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В акті перевірки зазначено, що ВАТ "Артемівський завод "Доріндустрія"було внесено до статутного фонду позивача товарно-матеріальні цінності, первісна вартість яких станом на 01.04.2003 року становила 4698841,81 грн. 01.04.2003 року позивачем знято з обліку зазначені ТМЦ та передано їх на баланс ВАТ "Артемівський завод "Доріндустрія".

Вказана операція була розцінена податковим органом як відчуження майна на користь заводу, а не як повернення внеску зі статутного фонду підприємства, у зв’язку з чим зроблено висновок про заниження скоригованого валового доходу за І півріччя 2003 року на суму 4571,0 тис. грн. та заниження обсягу продажу товарів на суму 4698841,81 грн.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали висновки відповідача такими, що не узгоджуються з нормами пп. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки за його змістом суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, не включаються до складу валового доходу.

За визначенням, наведеним у пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пряма інвестиція –це господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, ВАТ "Артемівський завод "Доріндустрія"було здійснено у квітні 2003 року поповнення статутного фонду ДП "Горизонт - Інвест"та у червні 2003 року вихід зі складу учасників підприємства шляхом повернення інвестицій.

Підтвердженням даних обставин є висновок судово-економічної експертизи від 28.01.2008 року №2183/25, яким встановлено, що повернуте позивачем третій особі майно оприбутковано останнім як повернення інвестицій.

Таким чином, відповідно до вищевикладених вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) внесені товарно-матеріальні цінності є прямою інвестицією до статутного фонду ДП "Горизонт - Інвест", які не підлягають включенню до складу валового доходу підприємства.

При цьому, підпунктом 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що не є об’єктом оподаткування операції з повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, або при ліквідації такої юридичної особи, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (крім підакцизних товарів) або вивезенні за межі митної території України.

Отже, у зв’язку з неправильною кваліфікацією відповідачем правової природи операції, здійсненої між позивачем та ВАТ "Артемівський завод "Доріндустрія", донарахування податкових зобов’язань як з податку на прибуток, так і з податку на додану вартість здійснено контролюючим органом всупереч вимогам згаданих законів.

Що ж стосується висновків акту перевірки стосовно завищення валових витрат шляхом включення до їх складу витрат у сумі 23165,45 грн. по виробництву обладнання для НВП "Зонд", які фактично є збитками позивача, то слід зазначити наступне.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства"встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі –валові витрати) –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З врахуванням зазначених норм, діяльність підприємства щодо укладення, виконання чи розірвання господарських договорів, направлена на отримання доходу, зокрема, в матеріальній формі, є звичайною господарською діяльністю підприємства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що метою виконання позивачем замовлення НВП "Зонд"є перспективне підвищення доходності господарської діяльності підприємства від здійснення основних напрямків його господарської діяльності, закріплених у статуті ДП "Горизонт-Інвест", у зв’язку з чим віднесення витрат з виконання цього замовлення пов’язане з веденням позивачем господарської діяльності та обумовлене останньою.

Відтак, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визначилися з висновком про дотримання позивачем правил формування валових витрат та правильно визнали незаконним нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток у цій частині.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд

1. Касаційну скаргу Артемівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Донецької області від 14.04.2008 року у справі №7/12а

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.06.2008 року у справі №22-а-5919/08 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.