Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бившева Л.І., Маринчак Н.Є., Степашко О.І., Шипуліна Т.М.,

при секретарі судового засідання Альошиній Г.А.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ"(далі –ВАТ "Мотор Січ")

на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2007

у справі № 18/581/06-АП

за позовом ВАТ "Мотор Січ"

до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі –СДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача – Касьян О.П., Польникової Н.В.,

відповідача –не з’явились.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

Постановою господарського суду Запорізької області від 10.01.2007 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.10.2006 № 0000341212/3 з мотивів неправомірного зменшення контролюючим органом валових витрат позивача на благодійну діяльність на два відсотки від оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду.

Оскаржуваною постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2007 названий судовий акт суду першої інстанції скасовано; у позові відмовлено. У прийнятті цього рішення апеляційний суд виходив з правильності тлумачення податковим органом підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якого до валових витрат підприємства відноситься перерахована неприбутковим організаціями сума, що не перевищує п’яти відсотків оподатковуваного прибутку підприємства попереднього звітного року, зменшена на два відсотки від такого прибутку.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ВАТ "Мотор Січ"просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову господарського суду Запорізької області зі спору. В обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, позаяк установлена підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"нижня межа витрат на благодійництво у розмірі два відсотки оподатковуваного прибутку платника за попередній звітний рік є лише однією з умов включення таких витрат до складу валових витрат підприємства, а не сумою, на яку підлягають зменшенню ці витрати під час їх відображення у податковому обліку платника. У доповненнях до касаційної скарги позивач наголошує на тому, що наказ Державної податкової адміністрації України від 12.10.2005 № 448 "Про затвердження Змін до форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджених наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143" (z1323-05) , в частині визначення порядку розрахунку суми перерахованих грошових коштів, що може бути віднесена до складу валових витрат платника податку відповідно підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який наведено у другому рядку Додатку Р2 до рядку 04.8 Декларації, у судовому порядку визнано таким, що не відповідає вимогам Закону.

Заслухавши суддю-доповідача по справі та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, надання правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що в основу прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, згідно з яким ВАТ "Мотор Січ"визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток у сумі 384 082,65 грн. (у тому числі 365 793 грн. за основним платежем та 18 289,65 грн. штрафних санкцій), було покладено висновок СДПІ про те, що до складу валових витрат підприємства включається добровільно перерахована неприбутковим організаціям сума, що не перевищує п’яти відсотків оподатковуваного прибутку платника за попередній звітний рік, зменшена на два відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Фактично ж позивачем було віднесено до валових витрат за 2005 рік усю перераховану благодійним організаціям суму у розмірі 3 657 900 грн., тоді як оподатковуваний прибуток минулого звітного року становив 73 158 600 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо порядку розрахунку суми коштів, добровільно перерахованих неприбутковим організаціям, що підлягають включенню до складу валових витрат підприємства відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За змістом підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 названого Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до складу валових витрат включаються суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.

Зроблене контролюючим органом тлумачення наведеної правової норми, відповідно до якого до валових витрат підприємства підлягає включенню сума у межах п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, зменшена на два відсотки оподатковуваного прибутку, не ґрунтується на змісті цієї норми.

Адже, як правильно зазначено судом першої інстанції, вираз "що перевищує два відсотки, але не більше п’яти відсотків"означає будь-який показник, який знаходиться між двома та п’ятьома відсотками (а не різницю між цими граничними обмеженнями). Іншими словами, сума перерахованих неприбутковим організаціям коштів, що відноситься до валових витрат платника, може дорівнювати будь-якій сумі, яка є не меншою нижнього обмеження (2% від прибутку попереднього року) та не більшою 5% прибутку попереднього року.

Таким чином, підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"чітко встановлено право платника податку віднесення до складу валових витрат сум коштів добровільно перерахованих до неприбуткових організацій у розмірі, що становить не менше двох та не більше п’яти відсотків оподаткованого прибутку попереднього звітного року, при цьому зміст цієї норми не передбачає зменшення такої суми на її встановлений мінімальний розмір.

Механізм обчислення суми таких витрат, установлений у Додатку Р2 до рядку 04.8 декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 12.10.2005 № 448 "Про затвердження Змін до форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затверджених наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143" (z1323-05) , фактично обмежує максимальний розмір суми, яку можна віднести до складу валових витрат, тоді як згідно з пунктом 5.11 статті 5 названого Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

До того ж, зазначений Додаток Р2, яким передбачено відповідний порядок обчислення суми валових витрат платника, визнано недійсним згідно з постановою господарського суду міста Києва від 19.07.2006 у справі № 11/233-А, яка набрала законної сили.

Відтак у апеляційного суду були відсутні підстави для скасування правильного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

За таких обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова господарського суду Запорізької області зі справи –залишенню в силі як скасована помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Мотор Січ" задовольнити.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2007 у справі № 18/581/06-АП скасувати.

3. Постанову господарського суду Запорізької області від 10.01.2007 у справі № 18/581/06-АП залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом 1 місяця з дня виявлення цих обставин.