Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому

засіданні

касаційну скаргу Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007

у справі № 2-а-121/07 Стахановського міського суду Луганської області

за позовом ОСОБА_2

до Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції

про оскарження дій та зобов’язання нарахувати податковий кредит

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 14.03.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007, позов задоволено: визнано дії Стахановської ОДПІ у відмові в нарахуванні позивачу податкового кредиту протиправними, зобов’язано Стахановську ОДПІ нарахувати позивачу податковий кредит за навчання доньки –ОСОБА_3 у Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут".

В касаційній скарзі Стахановська ОДПІ просить скасувати ухвалені по справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позов.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильність юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є матір’ю ОСОБА_3, яка навчається у Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут"на контрактній основі (а.с. 5-6, 23). Згідно декларації позивачем протягом 2005 року отримано дохід у сумі 8020,51 грн. Факт сплати позивачем на користь НТУ "Харківський політехнічний інститут"коштів у сумі 2910,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи копіями квитанцій (а.с.17-22).

30.03.2006 позивач звернувся до Стахановської ОДПІ із заявою про проведення перерахунку податку з доходів фізичних осіб за навчання з посиланням на те, що згідно відмітки у паспорті має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного коду.

Відповідач листом № 6083/17 від 20.04.2006 відмовив у нарахуванні податкового кредиту, виходячи з того, що ОСОБА_2 є особою, яка відмовилась від ідентифікаційного коду, а отже відсутні правові підстави для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пунктом 1.16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"від 22.05.2003 № 889-IV (889-15) (далі – Закон № 889-IV (889-15) ) податковий кредит - сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 5.3.3 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 889-IV платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 ст. 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 Закону № 889-IV встановлено, що податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.

Згідно з частиною другою ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів"від 22.12.1994р. № 320/94-ВР для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера..

Відповідно до частин першої та другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Беручи до уваги вищевикладене, обмеження права платника податку на нарахування податкового кредиту, в який включено суму коштів, сплачених останнім на користь закладів освіти для компенсації вартості вищої форми навчання іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, в межах суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону № 889-IV, суперечить конституційним принципам відносно заборони існування в державі будь-яких обмежень чи привілеїв за релігійними ознаками, які б обмежували конституційні права і свободи громадян, зокрема, щодо права на нарахування податкового кредиту.

Відповідно до частини 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Стахановської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 та постанову Стахановського міського суду Луганської області від 14.03.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.