18/371/06-АП Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та визнання дій податкової інспекції щодо проведення перевірки протиправними - 17.02.2010 Прийняття

Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.11.2006 позов ТОВ "Техмет-Сервіс"задоволено частково. Визнано дії ДПІ у Заводському районі м.Запоіжжя щодо проведення з 15.03.2006 по 27.03.2006 позапланової документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Імекс-Трейд"протиправними. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.04.2006 №0000342301/0 (472) на суму 516760,73 грн. (податок на прибуток). В решті позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.03.2007 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову про задоволення позову в повному обсязі. Визнано дії ДПІ у Заводському районі м.Запоіжжя щодо проведення з 15.03.2006 по 27.03.2006 позапланової документальної перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Імекс-Трейд"протиправними. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.04.2006 №0000342301/0 (472) та №0000352301/0 (472), стягнено судові витрати.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Справу розглянуто відповідно до приписів ч.4 ст. 221 КАС України.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Імекс-Трейд"за період з 01.01.2005 по 31.01.2005 року, за результатами якої складено акт №237/23-021/32453129 від 27.03.2005.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №0000352301/0(472) від 03.04.2006, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 462039,30грн., та №0000342301/0(472) від 03.04.2006, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 516760,73 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Техмет-Сервіс"за період з 01.01.2004 по 30.06.2005, за наслідками якої складено акт перевірки №1836/23-221-32453/29 від 20.10.2005.

Перевіркою були охоплені взаємовідносини ТОВ "Техмет-Сервіс"з ПП "Імекс-Трейд", в тому числі, і у січні 2005 року, порушень не встановлено.

15.03.2006 начальником ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя видано наказ №56 про проведення позапланової перевірки ТОВ "Техмет –Сервіс"з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Імекс –Трейд"на підставі п.1 ст.11, п.1. ч.6 ст.11-1.

Згідно направлення №200 від 15.03.2006 перевірка проводилась на підставі п.1. ст. 11, ч.1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Згідно ч.1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"передбачено проведення планової виїзної перевірки платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби, а відповідно до ч.2 цієї статті планова виїзна перевірка проводиться не частіше 1 разу на рік.

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"позапланова виїзна перевірка може бути проведена, якщо за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

За відсутності доказів проведення перевірки інших платників податків, наслідки яких давали б підстави для проведення перевірки відповідача на підставі п.1 ч.6 ст.11-1 зазначеного Закону, враховуючи, що перевірки, пов'язані із веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, повинні здійснюватись відповідно до приписів кримінально-процесуального законодавства та на підставі п.7 ч.6 цієї статті, за підтвердження фактичного проведення невиїзної перевірки у період з 15.03.06 по 27.03.06 у приміщенні органу державної податкової служби, за відсутності представника платника податків та на підставі завірених Орджонікідзевським ВПМ УПМ ДПА у Запорізькій області ксерокопій документів, висновки судів попередніх інстанцій про проведення перевірки в порядку, не передбаченому діючим законодавством, що суперечить вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, є правильними.

Разом з тим, враховуючи положення п.4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, судами попередніх інстанцій досліджено інші докази, надані сторонами, пояснення свідків та встановлено, що у січні 2005 року позивач перерахував ПП "Імекс-Трейд"3898530,31 грн. згідно договору №01-06 від 01.06.2004, що підтверджується випискою банку за січень 2005 року, випискою банку за період з 01.01.2005 по 30.06.2005, актом перевірки від 20.10.2005, згідно якого відсутня кредиторська заборгованості позивача перед ПП "Імекс-Трейд"станом на 30.06.2005, копіями видаткових накладних, за якими загальна сума 2067042,91 грн. включена позивачем до складу валових витрат у І кварталі 2005 року.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"визначено, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Посилань на порушення норм п.5.1 ст.5 того ж Закону податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибутку, не містить, у зв’язку з чим висновки судів попередніх інстанцій про правомірне віднесення позивачем до складу валових витрат в січні 2005 року суми 2067042,91 грн., є правильними.

Щодо донарахування позивачу податкових зобов’язань з податку на додану вартість за даними операціями, то судами встановлено, що видаткові та податкові накладні, виписані позивачу у 1 кварталі 2005 року ПП "Імекс-Трейд", підписані його директором після визнання цього підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Однак, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, враховуючи положення п.2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", фактично повноваження директора ПП "Імекс-Трейд"Захарова С.В. згідно вимог трудового законодавства України припинилися з дня його звільнення з посади директора, а саме з 25.01.2005, що підтверджується випискою з трудової книжки, до цього він не був відсторонений ліквідатором від виконання трудових обов'язків, крім того ліквідатором Архиповим Ю.І. не оскаржувались угоди чи дійсність бухгалтерських та податкових документів, підписаних Захаровим С.В.

Відповідно до вимог п.п.7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку із придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

При цьому, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

З огляду на викладене висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у відповідача підстав для зменшення податкового кредиту позивача у січні 2005 року на загальну суму 413408,61 грн., є правильними.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятого у справі рішення.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.03.2007 –без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.