Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Матолича С.В., Розваляєвої Т.С.,

секретаря - Нагорного М.В.,

за участю представників: ВАТ "Київський електротехнічний завод" "Транссигнал" –Лози Д.О., Міністерства транспорту та зв’язку України –Кирича С.О., ТОВ "Бізнес-Центр "Перехрестя" та ТОВ "ПрімСістем" –Костильова В.Ю., Державної адміністрації залізничного транспорту України –Острюхіна К.А., Генеральної прокуратури України –Турлова Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційними скаргами відкритого акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал", Міністерства транспорту та зв’язку України на постанову господарського суду м. Києва від 11 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року у справі № 45/447-А за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Перехрестя" до Міністерства транспорту та зв’язку України, треті особи без самостійних вимог: товариство з обмеженою відповідальністю "ПрімСістем" на стороні позивача, відкрите акціонерне товариство "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" на стороні відповідача, Державна адміністрація залізничного транспорту України на стороні відповідача про визнання недійсним наказу в частині, -

У липні 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Перехрестя" звернулося в суд з позовом до Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання недійсним з 01.01.2004 п. 1 наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.05.2003 р. № 363 "Про

Справа № К-8001/09, К-10276/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

передачу в управління Державній адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) державних підприємств та державних корпоративних прав відкритих акціонерних товариств" в частині передачі Укрзалізниці повноважень з управління державними корпоративними правами ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" визнання недійсним з 01.01.2004 р. пп. 4.1 наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.05.2003 р. № 363 (v0363361-03) "Про передачу в управління Укрзалізниці державних підприємств та державних корпоративних прав відкритих акціонерних товариств".

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний наказ суперечить ст. 6, ст. 19 Конституції України та ст. 141, ст. 168 Господарського кодексу України, оскільки управління об’єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб’єкти. Укрзалізниця не являється ні центральним, ні місцевим органом виконавчої влади та іншими законами не передбачене таке право. Підставою звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" та ТОВ "ПрімСістем" виступили учасниками ТОВ "Бізнес-Центр "Перехрестя". Частка ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" у статутному капіталі позивача становить 26 відсотків, а сам вклад до статутного капіталу позивача зроблений шляхом внесення належного на праві власності ВАТ "КЕЗ "Транссигнал", засновником якого являється відповідач, нерухомого майна, за погодженням з Міністерством транспорту та зв’язку України. Позивач вважає, що оспорюваний наказ являється недійсним з тих підстав, що сто відсотків емітованих ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" акцій належать державі, тому управління відповідними корпоративними правами ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" може здійснюватись тільки відповідним центральним органом виконавчої влади, яким являється Міністерство транспорту та зв’язку України, а не Укрзалізниця. Позивач вважає, що наказ відповідача №363 від 16.05.2003 р. зачіпає його інтереси та порушує право на здійснення господарської діяльності.

Постановою господарського суду м. Києва від 11 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року, позовні вимоги задоволенні.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями судів попередніх інстанцій відкрите акціонерне товариство "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" та Міністерство транспорту та зв’язку України звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять: відкрите акціонерне товариство "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" - скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та закрити провадження по справі, оскільки спір виник щодо господарської компетенції зі здійснення організаційно-господарських повноважень; Міністерство транспорту та зв’язку України просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд.

В запереченнях на касаційні скарги ТОВ "Бізнес-Центр "Перехрестя" просить в задоволенні касаційних скарг відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга Міністерства транспорту та зв’язку України підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Перехрестя" створене в 2004 році та зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 19 липня 2004 року, учасниками якого виступили ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" із часткою статутного капіталу 26%, зроблений шляхом внесення належного на праві власності нерухомого майна, а також ТОВ "Прім Сістем". Заснуванню позивача передувало погодження Міністерством транспорту України участі ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" в ТОВ "БЦ "Перехрестя" та внесення ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" вкладу до статутного капіталу позивача належним ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" майном. Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України та Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) звернувся в господарський суд з позовом про визнання недійсними установчих документів позивача в частині участі ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" в ТОВ "БЦ "Перехрестя" та про внесення ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" належного йому нерухомого майна до статутного капіталу позивача, оскільки Укрзалізницею як органу, уповноваженого управляти корпоративними правами держави відносно ВАТ "КЕЗ "Транссигнал", рішення щодо участі ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" в ТОВ "БЦ "Перехрестя" та внесення ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" вкладу до статутного капіталу позивача належним ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" майном не приймалося. Повноваження Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця) з управління державними корпоративними правами держави ВАТ "КЕЗ "Транссигнал" передбачені Постановою КМУ №415 від 31.03.03 (415-2003-п) р.. Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 44/222 від 29.07.05 р. визнані недійсними установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Перехрестя" в частині участі та здійснення вкладу відкритого акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" у статутний фонд ТОВ "Бізнес-Центр "Перехрестя". Вважаючи, що оскаржуваним рішенням порушенні права господарської діяльності позивач звернувася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з тих обставин, що відповідно до ст. 141 Господарського кодексу України управління об’єктами державної власності, в тому числі і належними державі акціями у статутних капіталах господарських товариств здійснюють органи виконавчої влади; Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади, здійснення правління іншими суб’єктами повинно бути передбачене законами України, Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) не є ані центральним, ані місцевим органом виконавчої влади, відповідно Державна адміністрація залізничного транспорту України, за відсутності вказаних законів, не має повноважень управляти державними корпоративними правами відкритих акціонерних товариства, в тому числі Відкритого акціонерного товариства "КНЗ "Транссигнал".

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з вищенаведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції.

Згідно обставин справи відповідно Статуту засновником ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" являється держава в особі Міністерства транспорту України, єдиним акціонером Товариства являється держава в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця), уповноваженої управляти державними корпоративними правами Товариства. Вищим органом ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" являється Державна адміністрація залізничного транспорту України, за погодженням з якою Товариство має право засновувати об’єднання та брати участь в об’єднаннях з іншими суб’єктами господарської діяльності, передавати, відчужувати матеріальні цінності. Державна адміністрація залізничного транспорту України здійснює управління державними корпоративними правами ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" визначених угодою між Міністерством транспорту України та Державною адміністрацією залізничною транспорту України від 30 травня 2003 року "Про передачу повноваження на здійснення функцій управління державними корпоративними правами відкритих акціонерних товариств, які не підлягають приватизації". Статут і вказана угода дійсні та мають юридичну силу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у справі - товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Перехрестя" зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 19 липня 2004 року. Разом з тим, товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Перехрестя" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним з 01.01.2004 п. 1 наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.05.2003 р. № 363 (v0363361-03) "Про передачу в управління Державній адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) державних підприємств та державних корпоративних прав відкритих акціонерних товариств" в частині передачі Укрзалізниці повноважень з управління державними корпоративними правами ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" і визнання недійсним з 01.01.2004 р. пп. 4.1 наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 16.05.2003 р. № 363 (v0363361-03) "Про передачу в управління Укрзалізниці державних підприємств та державних корпоративних прав відкритих акціонерних товариств".

Відповідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій. В даному випадку оскаржується наказ від 16.05.2003 р. № 363 (v0363361-03) Міністерства транспорту та зв’язку України що стосується повноважень Укрзалізниці відносно ВАТ "Київський електротехнічний завод "Транссигнал".

Суди попередніх інстанцій при розгляді спору повинні були визначитися, до якого виду актів відноситься наказ від 16.05.2003 р. № 363 (v0363361-03) , до нормативно-правових чи актів індивідуальної дії. Оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб, яких вони стосуються. Акти індивідуальної дії можуть бути оскаржені лише особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких порушені такими актами.

Судами попередніх інстанцій не встановлено яким чином оскаржуваним наказом від 16.05.2003 р. № 363 (v0363361-03) порушені права чи законні інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр "Перехрестя", зареєстрованого Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією значно пізніше після прийняття оскаржуваного наказу, а саме - 19 липня 2004 року.

Судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з’ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційних скарг частково спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційні скарги підлягають частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до вимог ст. 18 КАС України справа підлягає направленню до розгляду до окружного адміністративного суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Міністерства транспорту та зв’язку України задовольнити.

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Київський електротехнічний завод "Транссигнал" задовольнити частково.

Постанову господарського суду м. Києва від 11 червня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеному статтями 237 –239 КАС України (2747-15) .