Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої - судді-доповідача Васильченко Н.В.

Суддів – Гордійчук М.П., Матолича С.В., Леонтович К.Г. Розваляєвої Т.С.

При секретарі –Сорокіній Л.В.

розглянувши касаційну скаргу контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області на постанову господарського суду Закарпатської області від 14 вересня 2007 . (справа № 5\234-А) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2008 р. (справа № 22а-1570\08) у справі за позовом Закарпатського обласного комунального підприємства "Закарпаттятеплокомуненерго"до контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області про скасування вимоги від 18.07.2007 р. № 07-05\3579 –

У серпні 2007 р. Закарпатське обласне комунальне підприємство "Закарпаттятеплокомуненерго"звернулось із адміністративним позовом до контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області про скасування вимоги № 07-05\3579 від 18.07.2007 р., згідно з якою позивач зобовязаний забезпечити відшкодування безпідставно використаних бюджетних коштів в сумі 383403,61 грн.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 14 вересня 2007 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2008 р., позов задоволений. Скасована вимога контрольно-ревізійного управління Закарпатської області № 07-05\3579 від 18.07.2007 р.

Рішення судів мотивовані безпідставністю вимог контрольно-ревізійного управління, оскільки позивач при перерахуванні в 2006 р. субвенції з державного бюджету дотримався норм матеріального права, які визначають порядок такого перерахування.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями по справі, контрольно-ревізійне управління в Закарпатській області подало касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга обгрунтована тим, що для прийняття законного рішення по справі, суд повинен був призначити бухгалтерську експертизу, оскільки для вирішення спору необхідні спеціальні економічні пізнання. Інших підстав скасування судових рішень касаційна скарга не містить.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами, обгрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів підстав до її задоволення не знаходить.

Колегія суддів погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанції про публічно-правовий характер спору, оскільки вимога КРУ в Закарпатській області прийнята відповідно до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (2939-12) за результатами ревізії та в порядку п. 7 ст. 10 цього Закону. Дана вимога містить конкретний припис конкретній особі та має юридично значимі наслідки і містить ознаки правового акту індивідуальної дії у розумінні п.п. 1 ст. 17 КАС України.

Яке вбачається із матеріалів справи оскаржуваний акт було прийнято на підставі висновків ревізії використання виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам у 2006 р. субвенції на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що надавались населенню, яка виникла в звязку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувались органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, результати якої викладені в акті від 15.06.2007 р. № 05-52.

Згідно з цим актом позивач відобразив заборгованість по пені в сумі 383403,61 грн лише у жовтні 2006 р., тобто на момент проведення взаєморозрахунків, а заборгованість по пені в сумі 383403,61 грн не підтверджується даними бухгалтерського обліку саме на розрахункову дату.

Окрім того, перевіряючими зазначено, що в акті про наявність заборгованості за договором № 06\03-984-ТЕ-12 від 24.01.2003 р. контрагент позивача ДК "Газ України"відобразило заборгованість за станом на 01.01.2005 р., а в акті про наявність заборгованості по договору № 06\03-3656-ТЕ-12 від 31.12.2003 р. –не відобразило заборгованості по договору № 06\03-3656-ТЕ-12 від 31.12.2003 р. –не відобразило заборгованості по пені станом на 01.01.2005 р. в сумі 383403,61 грн. Таким чином, на думку перевіряючих, заборгованість по пені станом на 01.01.2005 р. не підтверджена документом, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та\або дебіторської заборгованості (Акт про заборгованість).

Судами встановлено, що нарахування пені по розрахунках позивача за спожитий природний газ проводилось згідно умов договорів на постачання природного газу № 1-06\02-1169-ТЕ-12 від 25.06.02 р. № 06\03-984-ТЕ-12 від 24.01.03 р. та № 06\03-3656-ТЕ-12 від 31.12.03 р. Пунктом 7.2 вказаних договорів встановлено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, визначені у п. 6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за яким сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за місяць.

У відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"від 23.06.2005 р. (2711-15) № 2711-1У та Порядку перерахування у 2006 р. субвенції з держєавного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, прийнятого постановою КМУ від 22 травня 2006 р. № 705 (705-2006-п) погашення заборгованості з різниці в тарифах проводиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали такі послуги, або їх кредиторів, що утворилися на 1 липня 2005 р., і ця заборгованість включає суму основного боргу та суми пені, штрафних та фінансових санкцій, які не сплачені, але які підлягають сплаті відповідно до договорів та інших підстав. Компенсації підлягають суми пені, штрафних та фінансових санкцій відповідно до укладених договорів згідно з підпунктом 1.4 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-економічного комплексу".

Отже, як вбачається із наявних у справі матеріалів, нарахування пені проводилось у відповідності до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобовязання"та Інструкції по використанню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, згідно яких непередбачені зобовязання обліковуються на позабалансових рахунках підприємств за обліковою оцінкою.

Підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між надавачами послуг та іншими підприємствами –учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та\або дебіторської заборгованості, форму якого затверджує Державне казначейство за погодженням з Державною податковою адміністрацією, Мінпаливенерго, Мінбудом, Мінфіном, що регламентується Порядком перерахування у 2006 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, які затверджені Постановою КМУ № 705 від 22 травня 2006 р. (705-2006-п)

Цим же порядком передбачено, що для участі у проведенні розрахунків надавачі послуг або їх кредитори надсилають фінансовим управлінням районних, районних у м. Києві та м. Севастополі держадміністрацій чи структурним підрозділам з питань фінансових виконавчих органів міських (міст обласного значення) договір про організацію взаєморозрахунків, підписаний учасниками розрахунків та інші документи.

Документом щодо наявності заборгованості може бути будь-який документ, який підтверджує її наявність, а не лише акт звірки розрахунків.

Наявними у справі матеріалами підтверджено і відповідачем не оспорюється факт облікування позивачем нарахованих відповідно до договорів штрафних санкцій на збалансованих рахунках до їх визначення в установленому порядку.

У відповідності до п. 7.4 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) позивачем частину отриманої субвенції спрямовано на погашення заборгованості за газ ДК "Газ України". Законом встановлено розрахункову дату 1 січня 2005 р.

Порядком перерахування у 2006 р. субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення, затвердженим Постановою КМУ № 705 від 22 травня 2006 р. (705-2006-п) встановлено, що для участі у проведенні розрахунків надавачі послуг або їх кредитори складають договір про організацію взаморозрахунків, підписаний учасниками розрахунків.

Позивачем подано суду копії договорів про організацію взаєморозрахунків, оформлених належним чином. Підставою для укладання таких договорів є документ, що підтверджує наявність у учасників розрахунків заборгованості. Таким документом є договір на постачання газу, в якому передбачено нарахування штрафних санкцій (в тому числі пені) з відповідної дати, його позабалансові розрахунки, що встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 11 "Зобовязання"та Інструкцією по використанню Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій..

Позивач надав суду докази позабалансового обліку заборгованості по штрафних санкціяхх та копії платіжних доручень, що свідчать про перерахування отриманих сум в погашення заборгованості перед ДК "Газ України". Згідно п. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність"господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Суди обгрунтовано дійшли думки, що нарахування пені, згідно укладених договорів повинно проводитись з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за місяць.

Висновок суду про необгрунтованість прийнятого відповідачем рішення (вимоги) грунтується на матеріалах справи та нормах матеріального права, які наведені та проаналізовані в рішеннях судів.

Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обгрунтовано застосували норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до прийняття неправильного рішення, не встановлено.

Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Твердження касаційної скарги про незаконність прийнятих судових рішень із підстав непроведення бухгалтерської експертизи є надуманим. Оскільки відповідно до ст. 81 КАС України призначення експертизи не є обов’язковою умовою для висновку про повноту та всебічність з’ясування обставин справи.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

Касаційну скаргу контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 14 вересня 2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2008 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 237 –239 КАС України (2747-15) .