Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі Прудкій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2007р.

у справі №2-16/2560-2007А

за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

до Державної податкової інспекції у м.Феодосії Автономної Республіки Крим (надалі - ДПІ у м.Феодосії)

про визнання недійсними рішень, -

У січні 2007р. позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання недійсними рішень ДПІ у м.Феодосії про застосування штрафних санкцій №000259/15975/23-3/1/0 від 19.10.2006р. в частині нарахування санкцій в сумі 2922,90грн. та №000288/15975/23-3/1/1 від 08.12.2006р. в частині нарахування санкцій в сумі 2922,90грн..

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим 21 травня 2007р. позовні вимоги задоволено частково: визнано частково незаконним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №000259/15975/23-3/10 від 19.10.2006р. в частині нарахованої суми штрафної (фінансової) санкції за порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"в розмірі 2922,90грн.; №000288/15975/23-3/1/1 від 08.12.2006р. в частині нарахованої суми штрафної (фінансової) санкції за порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"в poзмipi 2922,90 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. державного мита.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2007р. рішення суду першої інстанції було скасовано, в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшов висновку, що податковим органом при проведенні перевірки і складанні акта перевірки було дотримано вимоги податкового законодавства, а факт адміністративного порушення, виявленого при проведенні перевірки, не спростований.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій позивач звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2007р., як таку, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим 21 травня 2007р..

В своїх запереченнях на касаційну скаргу ДПІ у м. Феодосії зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена перевірка господарської одиниці –магазину "АВС", що належить позивачу, щодо контролю за здійсненням роврахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обороту суб’єктами підприємницької діяльності, про що було складено акт №000823 від 07.10.2006р..

В ході проведення перевірки встановлено невідповідність суми готівки, яка знаходилася на місці проведення розрахунків cyмі денного X –у звіті реєстратора розрахункових операцій (надалі –РРО). Різницяя склала 584,58грн.. Також встановлено проведения розрахункової операції без використання (з порушенням) режиму попереднього програмування найменування товару, а саме, реалізований товар проведений через РРО не за його найменуванням, а за відділами: "бакалія, напої, кондитерські вироби, тютюн та інш.".

За наслідками перевірки 19 жовтня 2006 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000259/15975/23-3/1/0 на суму 3007,90 грн..

В порядку процедури апеляцінйого узгодження контролюючим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000288/15975/23-3/1/1 від 08 грудня 2006 року, у якому сума санкцій залишена без змін.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на час провдення перевірки різниця між сумою наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків в cyмi 847 грн. i сумою наявних котів, яка вказана в поточному звіті РРО, є порушенням п. 13 ч.1 ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу" та ст. 15, 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що підтверджується актом перевірки №000823 та покупюрним записом, власноручно підписаним продавцем Нікішиною Н.А., в присутності якої проводилась перевірка. Отже, позивачем не спростований факт невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, що складає 584,58грн..

Пунктом 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

За таких обставин, застосування податковим органом на підставі вимог ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"фінансової санкції у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність є правомірним.

Крім того, відповідності з пунктом 6 статті 17 зазначеного Закону, яким передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян –у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, податковий орган нарахував штрафні санкції в сумі 85,00грн. за встановлене податковим органом та не спростоване позивачем незабезпечення використання попереднього програмування назви товарів та обліку їх кількості при реалізації.

Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.

Отже, суд апеляційної інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 –залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2007 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.